Син більше захоплюється комп’ютером, ніж навчанням, як і багато дітей зараз. Після чергової двійки по літературі був відлучений від комп’ютера і відправлений читати «Капітанську дочку», з подальшим переказом. Прочитав. Прийшов розповідати. Спочатку все нормально, але ось доходить до другого розділу. цитую:
«А потім вони їхали по степу, була заметіль, дорогу замело, вони заблукали. Стали замерзати. Але потім зустріли гея … »
Мама в легкому шоці:
– Кого?
Син: «Ну, гея, блакитного, але він був доброю людиною, він їм дорогу показав …»
Мама хапається за серце і за книгу.
Все по Пушкіну. Герої їдуть в заметіль по степу, втрачають дорогу, а потім з хуртовини з’являється мужик (Пугачов) і вони до нього звертаються:
«Гей! Добра людина.”…
Пушкін швидше за все, в труні перевернувся від такого переказу.
