Олена Володіна
Журналіст, медіаменеджер, блогер, автор книги «Дзен в большом городе».

У вас є улюблений письменник? Яку його книгу ви рекомендуєте прочитати?

Бачила, що в цій рубриці розповідають зазвичай про художню літературу, але так уже склалося, що останні роки я читала нон-фікшен про психологію, менеджмент та інше. У мене є блог по саморозвитку, так що весь минулий рік я щотижня читала по одній корисній книзі і розповідала про це своїм читачам. Подивитися всі пости з відгуками можна ось за цим хештегом в Instagram – #joecooker_reading.

Я завжди з великим задоволенням рекомендую Роберта Чалдіні ( «Психологія впливу», «Психологія переконання», «Психологія згоди») – у нас по одній з його книг був цілий курс в університеті. Чалдіні пише про різні феномени і психологічних експериментах, які дозволяють краще зрозуміти, що рухає нами і іншими в прийнятті рішень, у вчинках.

З художньої літератури радила б почитати Джона Ірвінга. Мені здається, я прочитала майже всі його книги, він місцями повторюється, але все одно пише захоплююче. Почніть з книги «Чоловіки не її життя». Вона екранізована, фільм називається «Двері в підлозі». Але спочатку книга. Це роман про дитячо-батьківські відносини, про любов, біль і страхи. Дуже багато тісно переплетених історій, які розв’язуються в самому кінці. Ну і будьте готові, що у Ірвінга в книгах багато сексу. 🙂

З якою книгою з дитинства у вас пов’язані найтепліші спогади?

Мені здається, багато дитячих книжок взагалі складно назвати теплими. Наприклад, казка про Жихарка, який «ручки-ніжки розчепирив – в пічку-то і не лізе». Всі оповідання лисиця (!) Намагалася маленького чоловічка вкрасти, засмажити і з’їсти. Або була така казка про муху, яка вкрала зайченя, що викидає їжу в вікно, повісила на дерево і тримала в заручниках. Причому зараз мене такі сюжети вражають набагато сильніше, ніж в дитинстві.

А взагалі в дитинстві, вже в підлітковому віці, я дуже любила детективи. Перечитала всю Агату Крісті і все, що знайшла в місцевій бібліотеці. Чогось конкретного зараз згадати не зможу. Детективи і трилери тепер один з моїх найулюбленіших жанрів в кіно.

Яку книгу ви перечитуєте часто і з задоволенням?

Я з тих людей, які керуються принципом: книг так багато, що немає часу перечитувати, хочеться просто читати більше. Хоча перечитувати мені б не завадило: я дуже швидко забуваю книги. Я називаю цей феномен «кеш почистити» і шкодую, що крім як в блозі ніде більше не систематизую прочитане, основні тези.

Яка книга найбільше надихнула вас на якісь дії?

«Жорсткий менеджмент» Дена Кеннеді. Вона мені дуже допомогла в період, коли я проходила становлення як керівник. Хоча мої співробітники, особливо колишні, напевно, не розділять моїх захоплень. Книга правда дуже цинічна, але вона вчить мислити як бос. Начальнику важливо ставати на місце підлеглого, а й підлеглий повинен розуміти образ думок начальника. І так, у начальника теж є свій начальник. Ось приклад дуже жорсткої цитати з книги:

Мало хто з нас готовий визнати, що роботодавець і працівник неминуче складаються у ворожнечі. Очікувати від співробітників підходу керівника безглуздо, як би не марили цим деякі гуру менеджменту. Це ірраціонально. Все одно що примушувати зебр в Дісней-парку цікавитися, чи багато сьогодні продано вхідних квитків! Зебру цікавить, щоб було вдосталь корму і щоб її саму НЕ зжерли хижаки.

Чи була книга, від якої ви не могли відірватися, поки не дочитали до кінця?

Я буквально з’їла всю трилогію «Атлант розправив плечі». Це антиутопія, серія книг про те, у що перетвориться світ, якщо в ньому не залишиться атлантів – талановитих, розумних, небайдужих людей. Книга про те, як складно протистояти системі і як виглядав би ідеальний світ, створений ідеальними людьми. Навіть пошкодувала, що так швидко прочитала, але я не вмію розтягувати задоволення, дуже жадібна до вражень.

Ще мені сподобався «Фінансист» – історія про те, як молодий чоловік розбагатів, втратив все, а потім за кілька днів знову повернув свої статки. Незважаючи на те що Драйзер задумував головного персонажа як негативного (спекулянт, аморальний), я люблю авантюрних героїв – беручких, підприємливих, які не здаються і вміють знайти вихід з будь-якої ситуації. Зараз бачу, що навіть художня література у мене якась «менеджерська» і про «бізнес». 🙂

Яку книгу обов’язково потрібно прочитати кожній людині і чому?

Та немає таких книг. Я взагалі вважаю, що роль книг зараз сильно переоцінена.

Багато людей бачать в книгах якусь чарівну таблетку, яка відразу змінить їхнє життя. Покладають на них занадто великі надії.

Самі по собі книги не роблять тебе розумнішим. Той факт, що ти багато читаєш, не привід для гордості. І навпаки: якщо людина не читає, це не привід її зневажати.

Олено, ви недавно написали свою власну книгу. Розкажіть, про що вона?

Я завжди знала, що напишу книгу, але не знала, яку саме. Коли у мене був невеликий бізнес «Ательє еклерів», я запропонувала видавництву випустити книгу про еклери і заварне тісто. Але мені сказали, що розглядають тільки авторів-блогерів від 50 тисяч підписників. А у мене було 1,5 тисячі від сили. Але через два роки – якраз коли я вже закривала бізнес – видавництво саме на мене вийшло з пропозицією написати книгу про саморозвиток. Я тоді активно просувала цю тему, виступала з майстер-класами, писала статті. На той момент у мене було 5 тисяч підписників (тобто все-таки це нічому не завадило).

Закриття бізнесу стало приводом не тільки для написання книги, а й перш за все для переосмислення життя. Я зрозуміла, що мої сили не безмежні і їх треба дбайливіше витрачати. Уповільнити життя. Займатися тільки тим, що подобається, і не озиратися на думку інших.

Так і з’явилася концепція книги «Дзен в большом городе». Книга мотивувала вести блог, а блог допомагав писати книгу.

Завдяки цьому 2018 рік став, мені здається, найуспішнішим і концентрованим за все моє життя. Я отримала сертифікат дайвера, переїхала ближче до роботи, купила другу квартиру, написала книгу, пісню (!), Вперше побувала в Америці і на Мальдівах. Ніхто не вірить, що нічого з цього (ну крім книги) я не планувала. Що підтверджує мою теорію: якщо розслабитися і плисти за течією, в житті все одно може статися багато всього цікавого.

Яку хорошу книгу ви прочитали за порадою іншої людини?

«147 побачень» Радміли Хакової. Про те, як дівчина весь рік ходила на побачення, щоб знайти собі пару. З автором я особисто не перетиналася, але виявилося, що у нас два спільних знайомих, один з них – мій хороший друг. Він книгу і порадив.

«147 побачень» розповідає про те, у що трансформувалися відносини сьогодні, які цінності та пріоритети у сучасної жінки. Мені здається, що це дуже важлива тема, і я рада, що Радміла знайшла сміливість про це заговорити.

Що вважаєте за краще: паперові, електронні, аудіокниги?

Паперові книги мені надсилають видавництва, електронні я купую сама. З паперовими книгами простіше використовувати навик швидкочитання, електронні зручніше зберігати, а ще їх можна купити в будь-який час доби.

Чи користуєтеся спеціальними додатками для читання?

Електронні книги я читаю з планшета через додаток iBooks. По суті, тільки заради цього і тримаю планшет, іншою його функціональністю вже давно перестала користуватися.