Депресія не є хворобою нового часу: людству вона знайома ще з давніх часів.
Так, Гіппократ називав її меланхолією. Легендарний лікар вважав, що вона з’являється в результаті утворення жовчі в організмі, яку потрібно було вивести шляхом блювоти і прийому проносних. Однак Гіппократ зміг досить точно визначити симптоматику захворювання: порушення сну, нервозність, роздратування, тривога, харчові порушення.
У Стародавньому Єгипті депресія була теж знайома: для лікування хворого фахівці виганяли демона. В середні віки медики намагалися підбирати духовну терапію: читання молитов, тимчасовий целібат, відмова від певної їжі.
У більш пізні часи засоби стали ще більш сумнівними: блекота, кокаїн, винний камінь.
Пізніше були винайдені антидепресанти, які допомагають хворому депресією повернутися в нормальний стан.