Основною проблемою сучасної кріоніки (науки про замороження живих тканин) складність в розморожуванні цих тканин таким чином, щоб кристали льоду не пошкодили живий матеріал. Тому в усьому світі ведуться дослідження по створенню безпечної технології «розморожування». І першими в світі це вдалося зробити російським фахівцям з Фонду перспективних досліджень (ФПІ) на чолі з професором Анатолієм Ковтуном.
В ході серії експериментів серце жаби було заморожено при температурі мінус 196 градусів Цельсія, а через 45 днів його успішно розморозили і домоглися відновлення активності органу. Подібний успіх може стати справжнім проривом в трансплантології, адже завдяки тривалій кріоконсервації тканин і органів їх можна буде зберігати набагато довше, ніж зараз. Більш того, деякі органи можна буде зберігати у спеціальних сховищах і розморожувати по мірі необхідності, не змушуючи пацієнта ризикувати життям в очікуванні донорського органу.
До теперішнього часу розроблена і експериментально обгрунтована на клітинній, тканинної і органної моделях концепція вітрифікації біологічних об’єктів, що забезпечує заморожування без кристалізації в умовах зниженої на 20-30 відсотків сумарної концентрації криопротекторов. Наприклад, на моделі аорти щура доведено відновлення ендотеліального і гладком’язового шарів судин на рівні 85-95 відсотків живих клітин після заморожування до кріогенних температур.
