Садівники називають цей настій “зеленим добривом” і часто використовують його протягом усього літнього сезону. Якось і я вирішила спробувати цей метод. Кілька разів було достатньо, щоб зрозуміти основні плюси та мінуси.
Рецепт
Я використовувала будь-яку ємність. Спочатку це був двовідерний бачок, але на такому обсязі я не відчула всієї суті процесу. Вдруге я взяла 200-літрову бочку.
Наповнила її наполовину або трохи більше різними травами, а до 200-літрової бочки додала лише кропиву. Траву не втрамбовувала. Можна експериментувати з пропорціями та використовувати різні види бур’янів та рослин, таких як полин або чистотіл. Головне, щоб зелень була м’якою, без грубих стебел, тоді вона краще просочується і майже повністю перетворюється на поживний настій.
Залила водою (дощовою чи відстояною) майже до верху. Щоб трава не виринала, притискала її цеглою або дошкою, а зверху поміщала камінь.
Дала настою приблизно тиждень, щодня його перемішуючи. Час заварювання залежить від погоди. За прохолодної погоди процес триватиме довше, а за спеки – швидше. Деякі готують цей настій у теплиці. Там тепліше і кажуть, що газ, що виділяється в процесі бродіння, сприяє хорошому формуванню плодів.
Коли трава та вода перетворилися на темну рідину з характерним запахом, почала поливати.
У тому році, коли я експериментувала з цим настоєм, в інтернеті рекомендували розводити його в пропорції 1 до 5. Я так і вчинила, навіть використовувала осад із дна, розподіляючи його під кущі та кабачки без розведення. Зараз у мережі пишуть, що потрібно розводити у пропорції 1 до 10, а для поливу листям – 1 до 20.
Я випробувала настій у пропорції 1 до 5 і нерозлученим – нічого не пропало. Зрозуміла, що можна експериментувати із пропорціями.
Плюси зеленого добрива
Для мене найцікавіше було те, що це був новий досвід. Провести такий процес було цікаво, і побачити результати – захоплююче. Я відчувала себе справжнім алхіміком, додаючи різні трави і уявляючи, як кожна з них робить свій внесок у поживність розчину.
Іншим плюсом був помітний ефект. Вже через кілька днів листя стало яскравішим, а через тиждень – більшим і щільнішим.
Безкоштовне та екологічно чисте підживлення – це ще один важливий плюс. Немає необхідності ходити в магазин за добривами, що особливо зручно, якщо дача знаходиться далеко від міста і немає можливості купити потрібні продукти.
Мінуси зеленого добрива
Найбільш очевидним недоліком є те, що це азотне підживлення. Це означає, що вона підходить лише для початкового етапу росту рослин, а не для періоду цвітіння та плодоношення. Якщо використовувати азот протягом усього літа, кущі можуть стати зеленими та пишними, але без плодів.
Через невідомий склад виникають ризики нестачі деяких поживних речовин та перекосу в годівлі рослин. До того ж настій готується деякий час, тому його потрібно планувати заздалегідь.
Погода також може вплинути на процес бродіння та якість підживлення. У холодну погоду бродіння може бути слабким чи взагалі розпочатися, а спеку – навпаки.
Сморід та бруд – це, безумовно, недоліки, але я зосереджуюсь на мінусах для рослин, а не для садівника.
А ви пробували використати зелене добриво? Які плюси та мінуси ви бачите у цьому методі?
