Вчора син моєї подруги вперше спробував хвою модрини, і йому це дуже сподобалося. Це нагадало мені про моє далеке дитинство і про те, які дикі трави та рослини ми тоді пробували.
Можна багато розповідати про цю тему. Перше, що спадає на думку, це трава просвірка, яку ми називали кавунчиками. Вона росла біля будь-якої дороги, і це нас зовсім не турбувало. Ми зривали її немитими руками і спокійно їли. І справа тут була не в тому, що ми голодували. Ми так пізнавали світ навколо. Ось ви колись бурульку на смак пробували чи намагалися спробувати на смак метал у мороз? Ось і ми пробували все поспіль.
Коли цвіли бузок та акація, ми їли їхні розкішні квіти. Особливо ми шукали бузкові квіти з п’ятьма пелюстками. Ми також вживали молоді пагони клена та квіти конюшини. А біля рік росла дика цибуля, яка була набагато смачнішою і солодшою за традиційну. Ми часто брали його додому, а мама вже використовувала його під час приготування пирогів. Не оминали і кінський щавель, який ми також багато їли.
Моїми ласощами був паслен. Його треба було їсти, коли він повністю дозріє, лише дуже темні ягоди. Вони мали досить специфічний смак. Я також пам’ятаю смак дикої вишні. Ми завжди шукали момент, щоб спробувати її. Ми часто їли сиру кукурудзу і навіть виготовляли з неї іграшки.
А горобину ми не лише їли, а й робили з неї красиві намисто. Пам’ятаю, як я пробувала корінь очерету. Його смак настільки незвичайний, що запам’ятала його назавжди. Усередині очерету були білі волокна, що за смаком нагадували манну кашу.
А вам колись доводилося пробувати корінь очерету? Нам особливо подобалися лісові суниці та черемха. Від них весь рот ставав чорним, а ми були щасливі. Це лише деякі приклади того, що росло поза домом.
