Як тільки вивітрюється п’янке відчуття нової закоханості і об’єкт наших почуттів перестає здаватися самою довершеністю, ми виявляємо, що в ньому є принаймні одна річ, яка нам не подобається. Ця звичка чи риса характеру дратує, злить, засмучує.

З розвитком відносин люди як і раніше можуть залишатися закоханими, але особливості один одного починають приводити до постійних конфліктів. Обидва хочуть, щоб інший змінив якусь звичку, і в обох не виходить скорегувати щось в собі. Подібне часто призводить до розчарування в партнері або навіть до неприязні. Ми починаємо думати: «Якби він (а) мене любив (а), то зміг (ла) би змінитися».

Але зробити щось з глибоко вкоріненою поведінкою практично неможливо. Подумайте, чи вдалося вам самим змінити якусь із рис характеру. Навряд чи. Тому більше половини конфліктів у шлюбі нескінченні і нерозв’язні – вони тривають протягом усього спільного життя пари.

Єдиний вихід – усвідомити, що партнер ніколи не зміниться. І прийняти дивацтва другої половини як частина вашого життя.

Звичайно, сказати це легше, ніж зробити. Зазвичай ми строго розмежовуємо ті риси, які в партнері любимо, і ті, що нам не подобаються. Але на ділі вони часто нерозривно пов’язані.

Припустимо, дружині імпонує брутальність чоловіка, почуття захищеності з ним, але не подобається, що він не дуже чуйний і мало проявляє емоцій. Хоча та сама енергія, яка підживлює його мужність, пригнічує прояви ніжності. А чоловікові подобається, що дружина артистична і творча. Але його дратує, що вона не любить дотримуватися планів. Однак саме енергія, що робить її творчою, призводить до того, що жінка діє спонтанно.

Енергія, яка підживлює ті сторони, які ви любите в партнері, у відповіді і за ту, що виводить вас із себе.

Так що не варто сумувати за неможливого сценарію, в якому партнер зберігає всі риси, які ви любите, і зживає в собі те, що вам не подобається. Як тільки ви визнаєте, що його недолік – просто інший прояв тієї ж самої енергії, вам буде легше прийняти цю рису.

Автор блогу The Art of Manliness Бретт МакКей (Brett McKay) привів декілька прикладів зі свого особистого життя. Його дружині Кейт дуже складно приходити вчасно, вона спізнюється завжди і всюди. Їй подобається намагатися обігнати час і відчувати від цього приплив адреналіну. Бретт навпаки пунктуальний, тому така схильність дружини його дратує. Особливо коли їм потрібно встигнути на літак.

Їй хочеться приїхати в аеропорт за кілька хвилин, а Бретту – за кілька годин. Однак він не дуже нарікає на непунктуальність Кейт, так як розуміє, що ця риса зумовлена ​​тією ж стороною її особистості, яка прагне до пригод і додає в їхнє життя веселощів. Він знає, що це дві сторони однієї і тієї ж медалі, яку любить і цінує.

Сам Бретт схильний до меланхолії, у нього часто змінюється настрій. Звичайно, їм обом було б простіше, якби він завжди знаходився в хорошому настрої. Але Кейт розуміє, що без цієї сторони характеру її чоловік не був би тією людиною, яку вона любить. І сприймає меланхолійні і песимістичні настрої Бретта як інший бік медалі. Ту, що робить його совісним і чуйним.

Це не означає, що ви повинні повністю приймати всі недоліки іншої людини. Іноді ні з чим позитивним вони не пов’язані, а негативу від якоїсь звички більше, ніж позитиву.

Хоча нерозумно припускати, що хтось повністю поміняє фундаментальні риси характеру, все ж цілком можна чекати від партнера спроб трохи згладити свої недоліки. Наприклад, Кейт намагається приходити вчасно або спізнюватися зовсім трохи, коли подія важлива для Бретта або для них обох. А він намагається тримати в узді свою меланхолію.

Зрозумівши, що дратівливі риси йдуть рука об руку з тими, від яких ви в захваті, легше приймати кохану людину таким, як є. Адже ви не хотіли б спустошити джерело, яке підживлює позитивні сторони партнера, щоб позбутися від ображаючих вас звичок. Те ж саме відноситься і до друзів. Вибираючи одну сторону медалі, ви отримуєте і другу, і якщо ця медаль хороша, тримайтеся за неї і не втрачайте.