Я давно перестав покладатися лише на сіль і пісок, коли взимку починається ожеледиця. Доріжки біля дому в цей час стають небезпечними, а звичні методи мають більше мінусів, ніж здається на перший погляд. Сіль псує взуття й шкодить зеленим насадженням, а пісок після відлиги перетворюється на суцільну багнюку. Тому з часом я знайшов інші, не менш ефективні варіанти.
Перш за все виручає деревна зола. Коли топлю піч, золи вистачає з головою. Вона не лише допомагає льоду швидше підтавати, а й робить поверхню більш шорсткою, тож іти значно безпечніше. Так, взуття може трохи забруднитися, зате навесні все легко прибрати.
Іноді використовую кавову гущу. Залишки меленої кави не викидаю, а збираю. Темна маса добре притягує тепло й зменшує ковзання. Найзручніше посипати нею сходи або невеликі ділянки біля входу в дім. Плюс у тому, що це цілком екологічне рішення.
Ще один варіант — мінеральні добрива з вмістом азоту. Вони знижують температуру замерзання води, тож лід тане швидше. На відміну від солі, таке посипання не так агресивно діє на покриття доріжок, але тут важливо не перестаратися з кількістю.
Коли лід особливо міцний, інколи вдаюся до оцту або спиртових розчинів. Розводжу їх у гарячій воді й наношу точково — саме на проблемні місця. Після цього лід легше зчистити лопатою, не залишаючи товстого слизького шару.
З власного досвіду скажу: найкраща профілактика ожеледиці — своєчасно прибирати сніг, поки він не перетворився на кригу. Якщо поєднувати очищення з правильним посипанням, результат буде значно кращим. А коли поруч бігають домашні тварини чи ростуть декоративні рослини, я завжди обираю максимально безпечні та екологічні способи.
Відповіді (0 )