Кожного року, щойно травень перетікає в червень і на кущах перцю з’являються перші білі зірочки квіток, я починаю нервувати.
Не від того, що щось іде не так — а навпаки. Бо знаю: ось він, той самий момент, від якого залежить весь урожай. Або буде перець — великий, м’ясистий, солодкий до нестями. Або не буде. І все вирішується саме зараз, у червні.
Я вирощую перець уже більше п’ятнадцяти років. Клімат у нас примхливий — весна затяжна, літо коротке, а серпень буває таким, що вже починаєш рахувати дні до заморозків.
Тому навчилася годувати перець правильно і вчасно. Бо якщо прогаєш момент — ніяке органічне добриво для городу вже не врятує.
Чому червень — найважливіший місяць для перцю
Перець — це не помідор, який прощає помилки. Він примхливий, як дитина. І якщо в червні йому не вистачить живлення, він просто скине квітки. Тихо, без попередження. Стоїть зелений, красивий — а зав’язей немає. Я таке бачила не раз, і в себе, і у сусідів.
У нашому кліматі перець висаджують у відкритий грунт зазвичай наприкінці травня — початку червня, коли грунт прогрівся хоча б до 15 градусів.
І одразу після того, як розсада вкоренилась і пішла в ріст — починається той самий критичний період цвітіння та закладання плодів.
Саме зараз рослина витрачає величезну кількість енергії. Їй потрібен і фосфор для коренів, і калій для зав’язей, і бор для того, щоб пилок був живим, а квітки не осипались.
Якщо хоч щось упустити — результат відчується вже в серпні, коли сусідка принесе свої великі солодкі перці, а ти будеш дивитись на дрібноту і думати, де ж помилилась.
Зола — моя найпростіша і найдешевша підкормка
Я починаю з золи. Це навіть не обговорюється — зола є завжди, бо ми опалюємось дровами. Та й для тих, хто нею не опалюється, зараз у садових магазинах продається розфасована деревна зола — доступно і без зайвих клопотів.
Що я роблю: беру півлітрову банку золи, заливаю її десятьма літрами теплої води, розмішую і даю постояти ніч. Вранці ще раз перемішую і поливаю під корінь — по пів-літра на кожен кущ. Роблю це раз на два тижні протягом усього червня.
Зола — це природне джерело калію і фосфору, і що важливо — без хлору, який перець терпіти не може. Хлористий калій, що продається в деяких мінеральних добривах для саду та городу, для перцю протипоказаний. А ось зола — навпаки, ідеальна.
Ще один спосіб — просто розсипати суху золу навколо куща і злегка закопати в грунт при розпушуванні. Але полив розчином дає швидший ефект.
Борна кислота — секрет, про який знають не всі
Ось це я відкрила для себе років сім тому — і відтоді не пропускаю жодного сезону. Борна кислота коштує копійки, продається в кожній аптеці або садовому магазині, а результат — вражає.
Бор — це мікроелемент, який відповідає за проростання пилку. Якщо бору не вистачає, квітки або не запилюються, або осипаються. А якщо все гаразд — зав’язей стає в рази більше.
Мій рецепт простий: розчиняю 5 грамів борної кислоти (це приблизно чайна ложка без гірки) у невеликій кількості гарячої води — кислота погано розчиняється в холодній. Потім доливаю до 10 літрів. Додаю столову ложку цукру — для кращого прилипання до листя. І обприскую кущі ввечері або рано-вранці, коли немає прямого сонця.
Важливо: не перестарайтесь. Бор у великих дозах токсичний для рослин. Раз на 10–14 днів — цього досить.
Настій трав — городня аптека під ногами
Кропива росте біля тину — і замість того щоб її проклинати, я нею годую город. Настій трав — це мій улюблений спосіб підкормки, бо він безкоштовний, органічний і рослини після нього буквально оживають.
Набираю велике відро — кропива, кульбаба, лопух, будь-яка зелена трава без насіння. Заливаю водою вщерть і накриваю кришкою — не щільно, бо бродитиме. Залишаю на 4–5 днів. Влітку на сонці навіть швидше готується.
Готовий настій пахне специфічно — м’яко кажучи. Але перець його обожнює. Перед використанням розбавляю 1:1 з чистою водою і поливаю під корінь.
Це відмінне джерело азоту, яке дає рослині силу для росту без “перегодовування”, яке б погнало все в бадилля замість плодів. Органічне землеробство — це не просто модне слово, це реально інший підхід до городу, і настій трав якраз із цієї філософії.
Мінеральні добрива — коли треба швидко
Я не противниця мінералки. Іноді, особливо після холодних дощових тижнів, коли земля не прогрівається і органіка не засвоюється, рятує саме мінеральне добриво для перцю та томатів.
У червні мені підходить щось із серії “для перцю і баклажанів” або універсальне комплексне добриво з формулою NPK, де фосфор і калій переважають над азотом. Азоту в цей час уже давати багато не варто — погонить зелень у збиток зав’язям.
Якщо хочеться простого рішення — є готові рідкі добрива, які просто розводяться у воді і вносяться при поливі. Зручно, особливо для тих, хто не хоче возитись із золою та настоями.
Головне — читати інструкцію і не перевищувати дозу. Перец краще недогодувати, ніж перегодувати. Спаленого кореня хімічним перебором вже не виправиш.
Ще кілька речей, без яких підкормка не допоможе
За роки городництва я зрозуміла: навіть найкраще добриво не спрацює, якщо грунт поганий, полив нерегулярний або кущ стоїть у тіні.
Перець любить тепло. В умовах українського клімату, особливо в центральних і північних регіонах, де літо коротше, я раджу вирощувати його в укритті — під агроволокном або в низькому тунелі. Це не теплиця з опаленням, просто захист від різких перепадів температури, які в нас бувають навіть у червні.
Полив — тільки теплою водою. Холодна вода з-під крана — стрес для коренів, і в такому стані рослина не засвоїть жодного добрива. Я набираю воду у великі ємності зранку, щоб до вечора вона прогрілась на сонці.
Мульчування грунту навколо кущів — теж не забуваю. Солома, скошена трава, тирса — усе це зберігає вологу і тепло, а ще поступово перегниває і живить землю. Хороша система поливу та мульчування замінює мені три зайві поливи на тиждень.
Мій червневий розклад підкормок — для тих, хто любить порядок
Роблю так, і вже кілька років поспіль результат мене тішить:
- 1–2 червня — зольний розчин під корінь, перше розпушування після висадки
- 7–8 червня — обприскування борною кислотою з цукром по листю
- 14–15 червня — настій трав під корінь
- 20–22 червня — повторне обприскування борною кислотою
- 28–30 червня — зольний розчин або мінеральне добриво залежно від стану кущів
Якщо кущі виглядають слабкими або листя блідне — між основними підкормками додаю позакореневе харчування мікроелементами. Зараз у магазинах є непогані готові суміші мікроелементів у хелатній формі — засвоюються добре і швидко.
Що отримую в результаті
Торік у мене на кожному кущі було по 15–20 плодів. Великі, важкі, стінки товсті — той самий перець, заради якого варто возитись увесь сезон. Частину морожу на зиму, частину маринуємо з чоловіком, решту — просто їмо свіжими. І жодного порівняння з тим, що продають на ринку.
Не треба купувати дорогі засоби для підвищення врожайності або вкладати великі гроші в садову хімію. Зола, борна кислота, кропива з городу — і правильний час. Ось і весь секрет.
Спробуйте цього червня — і перець вас не підведе.
Джерело
Відповіді (0 )