Я щиро люблю свій спатифілум, або як ми ніжно називаємо його вдома — «лілію миру». Для мене це не просто рослина, а маленький острівець спокою і затишку. Коли я повертаюся додому після насиченого дня, хочу бачити навколо те, що заспокоює і робить простір по-справжньому моїм. Меблі, картини, дрібні деталі інтер’єру — усе це важливо. Але саме рослини наповнюють дім теплотою й натуральною красою, наче додають повітрю ніжності.
Серед усіх кімнатних рослин спатифілум займає в мене особливе місце. Його насичене темно-зелене листя та витончені білі квіти виглядають дуже елегантно. А ще кажуть, що він приносить в оселю гармонію та добру енергію. І це правда: поруч із ним я справді відчуваю спокій.
Щоб лілія миру цвіла не тільки перші роки, а радувала пишними квітами довго, їй потрібне правильне підживлення. Я знайшла природний спосіб, який допомагає моїй рослині виглядати життєрадісною й доглянутою. Головний інгредієнт — звичайне борошно тапіоки. Воно виготовляється з кореня маніоки, і містить корисні мінерали: калій, магній, залізо, кальцій.
Ось як я готую підживлення:
- беру 1 столову ложку борошна тапіоки;
- розчиняю її у 400 мл води та добре перемішую;
- додаю ще трохи води, щоб суміш стала повністю рідкою;
- проціджую, щоб не залишилося грудочок.
Готовий розчин переливаю у лійку й просто поливаю ним ґрунт під спатифілумом. Коріння швидко «вбирає» всі корисні елементи, і рослина помітно оживає — листя стає глянцевим, а квіти тримаються довше.
Я поливаю свій спатифілум 2–3 рази на тиждень і завжди слідкую, щоб вода не застоювалась у горщику. А ще тримаю його в місці без прямого сонця — він любить світло, але м’яке, розсіяне.
Здавалося б, дрібниця — але коли бачиш, як рослина щаслива, усміхаєшся й сама. Мені подобається вірити, що ми з нею піклуємося одна про одну.
Відповіді (0 )