Внутрішній критик живе в кожному з нас, але надмірне самоїдство може привести до постійної невпевненості в собі. Доктор філософії і психолог Емі Купер Хакім запропонувала прості вправи, які допоможуть повернути позитивний настрій і впоратися з хвилею самобичування.
Згадуйте свої кращі якості
У книзі «Працюючи зі складними людьми» (Working with Difficult People) Емі дає просту пораду. Кожен раз, коли ви почуєте внутрішній голос, який сумнівається у вашому успіху, згадайте про свої сильні сторони. Доктор Купер пояснює, що свідомість крокує за нашими діями: промовляючи свої позитивні якості, ми стаємо впевненіші і в підсумку починаємо ставитися до себе краще.
Людина з нормальною самооцінкою приймає рішення холоднокровно і виважено, а також не відмовляється від можливостей, тому що не боїться зробити помилку. Якщо розповідь про хороше самому собі стане своєрідною мантрою, внутрішньому критику доведеться замовкнути і ви збережете впевненість навіть у важкій ситуації.
Замість того щоб сумніватися, скажіть вголос або про себе: «Я можу зробити це» або «Мої зусилля окупляться». Чим частіше ви будете це повторювати, тим швидше повірите в свої сили і почнете діяти сміливіше. Через деякий час, коли потрібно буде прийняти відповідальне рішення, ви помітите, що не сумніваєтеся в собі, – це буде день вашої перемоги.
Виступайте перед дзеркалом
Для тривалої роботи над собою доктор Купер пропонує ще одну техніку. Виберіть в собі якість, яка подобається вам найбільше, і назвіть її вранці перед дзеркалом, наприклад: «Я люблю своє вміння вирішувати кілька завдань одночасно».
Спочатку вам буде ніяково, але з часом голос стане звучати впевненіше. Виконуйте вправу щодня, змінюючи при цьому навички і якості. Ви здивуєтеся, як багато доброго не помічали в собі, і в наступний раз, коли внутрішній голос засумнівається в успіху, вам буде що заперечити. Адже як може щось не вийти у генія багатозадачності?
Психолог радить простежити, скільки днів ви зможете не повторюватися в якостях, які вам подобаються, і постаратися збільшити цей період, знаходячи в собі нові позитивні сторони. Перших результатів не варто чекати після тижня вправ: це тривала робота, але вона обов’язково принесе плоди.
Відрізняйте самокритику від самобичування
Однак не вважайте, що варто зовсім відмовитися від самокритики. Сумніви – неодмінна частина розвитку особистості. Помірна самокритика утримує нас від прийняття рішень, які можуть нашкодити. Тому важливо чесно оцінювати свої сильні і слабкі сторони.
Але при цьому не менш важливо пам’ятати, що потерпіти невдачу – це нормально, якщо ви винесли з неї корисний досвід. Якщо ж ви починаєте картати себе за кожен невірний крок, самокритика переростає в самобичування.
Не варто відмовлятися від можливостей тільки через шанс програти. Головне – витягти правильні уроки з неправильних дій. І нерозумна самокритика не повинна стати цьому на заваді.
