Дивишся на фото — і серце ніби завмирає: от би мати таку хатинку! Важко навіть уявити, що ще кілька років тому цей затишний будиночок виглядав зовсім інакше.
Колись він розсипався просто на очах: вибиті шибки, гнилі дошки підлоги…
Попередні власники, вже літні люди, давно залишили і дім, і подвір’я напризволяще. Час зробив своє — без догляду будівля швидко занепала.
Здавалося, доля в цього дому одна — під знос. Адже мало хто, купуючи ділянку з такою руїною, залишає стару хату. Найчастіше їх просто зносять, будуючи нове житло чи ставлячи тимчасову споруду.
Та цього разу історія склалася інакше. Дизайнерка Анна подарувала хатині друге життя. Цікаво, що ж у неї вийшло? Давайте згадаємо, як усе виглядало спочатку.
Ділянка була заросла бур’янами, кущі розрослися хаотично, а всередині панувала справжня розруха. Сам будинок, площею 76 м², зведений ще у 70-х. На території стояли три сараї (один згодом перетворився на маленький гостьовий будиночок) і старий яблуневий сад, що вже почав дичавіти.
На першому поверсі розташувалися кухня, їдальня, вітальня та санвузол. На другому поверсі залишилися дві невеличкі спальні.
А ось після ремонту дім змінився до невпізнання. Старинні вікна залишили на місці — і для збереження автентичності, і тому, що знайти подібні зараз майже неможливо. Замість похмурої розвалюхи постала яскрава сонячна хатина, пофарбована в жовтий колір, що чудово контрастує із зеленню саду та небесною блакиттю.
Тепер це місце, де хочеться проводити вихідні: доглядати за клумбами, збирати овочі для літнього салату, гойдатися в гамаку з книжкою чи просто майструвати щось для душі.
Зазирнемо всередину? Тут панує справжній затишок. Усе продумано до дрібниць, кожна річ має свою історію. Меблі Анна підбирала на оголошеннях — шукала доступні, але цікаві екземпляри, які потім відновлювала власноруч.
— Я завжди мріяла оживляти старі будиночки, перетворюючи їх на унікальні й теплі простори, — зізнається Анна. — Хотілося зробити щось легке, нестандартне, на відміну від великих, масштабних проектів.
Піч вдалося відновити, тож у будинку тепло будь-якої пори року.
Є всі зручності: душ, туалет, гаряча вода. Тут можна жити навіть взимку! Кухня обладнана сучасною технікою — є духовка і навіть посудомийна машина.
Окремий штрих — шпалери з колібрі, які дизайнерка замовила онлайн. Вона використала частину малюнка, вставивши його у стару раму, й отримала стильний декоративний акцент.
У дитячій кімнаті з вікна відкривається краєвид на яблуневий сад, а в іншій спальні вмістилося повноцінне двоспальне ліжко, попри невелику площу.
Та справжня перлина дому — ванна кімната.
Хоч це лише дача, умови тут наче в готелі: простора ванна, старовинний комод, перефарбований у зелений, легкі фіранки, дерев’яні панелі — усе створює неймовірну атмосферу спокою та тепла.
Комунікації теж продумані: є холодна й гаряча вода, септик, бойлерна та насос, що качає воду з глибокої криниці.
Деякі картини в будинку намалювала донька Анни, інші — роботи молодих митців, яких вона підтримує. А ще частину подарували колеги-дизайнери.
Наприкінці нашої подорожі — світлина, яка мене особливо зачепила. Я навіть поставила її на заставку телефону: настільки вона атмосферна.
Що скажете ви? Чи подобається вам такий дім?
Відповіді (0 )