Я давно привчила себе сіяти частину овочів під зиму, і щоразу переконуюся: це справді найкращий спосіб отримати ранні, міцні сходи без зайвого клопоту. Ділюся тим, як роблю це сама.
По-перше, я завжди підбираю культури, які добре переносять холод. Найчастіше це морква, буряк, шпинат, кріп, петрушка, цибуля, редиска, рукола, горошок, а інколи навіть картопля.
Щоб усе вдалося, готую грядки заздалегідь. Роблю їх підвищеними — приблизно 12–15 см, шириною близько метра. Така форма допомагає уникнути весняного підтоплення, коли сніг починає активно танути.
Щороку дотримуюся сівозміни: ніколи не висіваю одну й ту ж культуру або її “родичів” на тому самому місці. Ґрунт так менше виснажується, і рослини ростуть здоровішими.
Добрива вношу помірно. Зазвичай додаю трохи перегною або комплексних сумішей, але з органікою не перебільшую — надлишок може спричинити перегрів землі.
Сію трохи глибше, ніж навесні. Наприклад, моркву загортаю приблизно на 2,5 см — на сантиметр глибше, ніж у теплий сезон. Так насіння краще переживає зиму.
Ще одна моя звичка — збільшувати норму висіву приблизно на третину. Частина насіння все одно може не зійти, і це нормальний процес для підзимових посівів.
Найважливіше — обрати правильний момент. Я сію лише тоді, коли температура вже стабільно низька, але земля ще не промерзла. У мене це зазвичай кінець листопада або початок грудня.
Погоду відстежую уважно. Якщо після посіву раптом передають значне потепління, накриваю грядки агроволокном чи плівкою і додаю мульчу, щоб захистити насіння від передчасного проростання.
Взимку я завжди тішуся, коли на грядках затримується більше снігу — він чудово захищає насіння.
А навесні знімаю укриття одразу, щойно минає ризик сильних заморозків. Трохи світла, повітря — і сходи з’являються напрочуд швидко.
А ви вже пробували сіяти під зиму?
Відповіді (0 )