Скажіть чесно: скільки разів ви виходили вранці на город, нахилялися над огірковою грядкою — і серце обривалося? Ще вчора листя було зелене й веселе, а сьогодні по ньому розповзлися плями, наліт, дірочки. І стоїш над ними, як над хворою дитиною, не розуміючи, що ж сталося і чи можна ще щось врятувати.
Я через це проходила не один сезон. Спершу панікувала, обривала все підряд, заливала кущі чим попало — а толку нуль. А потім навчилася розрізняти хвороби «в обличчя».
Бо огірок, як і людина, по-різному хворіє. І лікувати треба теж по-різному. Тож давайте я розкладу вам по поличках шість найчастіших бід, які чигають на наші огірки, і чим кожну з них можна спинити.
Пероноспороз — та сама підступна «несправжня» роса
Це, мабуть, найчастіша й найлютіша хвороба наших огірків. Її ще називають несправжньою борошнистою росою, і вона вміє прикидатися чимось безневинним. Починається все з жовтих кутастих плям на верхньому боці листка — наче хтось акварельними фарбами пройшовся між прожилками. А якщо перевернути листок, побачите внизу сіро-фіолетовий наліт. Оце і є той самий грибок.
Найгірше, що розвивається пероноспороз блискавично. Сьогодні кілька цяток, а через три-чотири дні дощової погоди — суха коричнева ганчірка замість пишного куща. Особливо любить вологу, прохолодні ночі й густі посадки, де листя не просихає.
Що робити? Як тільки помітили перші жовті плями, не зволікайте. Обробіть кущі препаратами на основі діючих речовин, які працюють саме проти цієї напасті — у садових магазинах це засоби типу Ридоміл Голд, Курзат, Ордан чи Ревус.
Це професійні фунгіциди, тож обов’язково читайте інструкцію й витримуйте терміни очікування до збору врожаю. І ще порада від мене: чергуйте препарати, бо грибок звикає до одного й того ж засобу і перестає на нього реагувати.


Борошниста роса — біле «борошно» на листі
А ось її рідна сестричка, тільки справжня. Якщо пероноспороз малює плями, то борошниста роса вкриває листя білим нальотом, наче хтось присипав кущі мукою. Спочатку це окремі білі плямки, а потім вони зливаються, листя жовкне, скручується і кущ ніби завмирає — перестає рости й давати зав’язь.
Ця хвороба, на відміну від попередньої, любить суху й спекотну погоду з різкими перепадами температури між днем і ніччю. Часто вилазить у другій половині літа, коли спека вже добряче дошкуляє.
З борошнистою росою непогано справляються фунгіциди на основі сірки та системні препарати — у магазинах це Топаз, Тіовіт Джет, Флінт або Скор. Обробляти краще ввечері, коли спека спадає, щоб не попекти листя. А ще я завжди раджу не загущувати посадки й не поливати кущі зверху по листю — волога на ньому це прямий запрошувальний квиток для грибка.
Антракноз — коричневі плями й дірки
Цю хворобу видно одразу: на листі з’являються округлі бурі або коричневі плями, які потім підсихають, кришаться — і замість них залишаються справжні дірки. Наче хтось пройшовся по листку розпеченою голкою. Але найприкріше, що антракноз не зупиняється на листі — він перекидається на самі огірочки. На плодах утворюються вдавлені темні виразки, і такий огірок уже ні в банку, ні на стіл.
Грибок цей дуже любить вологу й тепло, тож у дощове літо тримайте грядку під особливим наглядом. Розноситься він з краплями води, з інструментом, з рук — тому хворі листки й плоди прибирайте відразу, не лишайте гнити на грядці.
Проти антракнозу добре працюють препарати на кшталт Квадрісу, Світчу чи Сігнуму. Обробку варто провести двічі-тричі з інтервалом у тиждень-півтора, бо за один раз цю заразу не вибити.
Бактеріальна кутова плямистість
Назва довга й страшна, а по суті — ще одна напасть, яку легко сплутати з пероноспорозом. Тут теж кутасті плями, але вже не сухі й жовті, а наче мокрі, маслянисті, з жовтуватою облямівкою по краях. З часом ці плями підсихають, тканина в середині відмирає й випадає, а на листі лишаються тріщини й дірки.
Головна відмінність від грибкових хвороб у тому, що тут винні бактерії. А це означає, що звичайні фунгіциди проти грибків спрацюють слабенько. Тут потрібні препарати на основі міді та спеціальні бактерицидні засоби — Фітолавін, Купроксат, Чемпіон. Мідьвмісні препарати взагалі добрі помічники на городі, тож тримати таку пляшечку в запасі ніколи не зайве.
І ще: ця хвороба обожнює вологу й передається з насінням. Тому якщо вже маєте таку проблему, на наступний рік беріть насіння з перевіреного джерела й перед висадкою його не зайве знезаразити.
Кореневі гнилі — коли біда йде знизу
Це підступна штука, бо спершу ви взагалі не розумієте, що відбувається. Кущ начебто здоровий, а потім раптом починає в’янути серед білого дня, навіть коли земля волога. Ви його поливаєте, а йому тільки гірше. Листя жовкне, ріст спиняється, а якщо обережно підкопати — побачите, що корінь і нижня частина стебла потемніли, стали м’якими, наче підгнили.
Причин тут кілька: холодна вода для поливу, перезволожений ґрунт, різкі перепади температури, надто глибока посадка розсади. Корінь не витримує стресу, і грибки в землі тут же беруться за свою чорну справу.
Рятувати треба швидко. Полийте кущі під корінь препаратами проти кореневих гнилей — наприклад, Превікур Енерджі. Добре працюють і біологічні засоби з корисними грибками, такі як Триходермін чи препарати на основі триходерми — вони заселяють ґрунт «правильними» мікроорганізмами, які пригнічують шкідливі.
А найкраще, звісно, не доводити до біди: поливайте теплою водою, не заливайте грядку й мульчуйте ґрунт.
Вірус мозаїки огірка — найхитріший ворог
А оце вже зовсім інша історія, і найнеприємніша. Бо вірус, на відміну від грибка чи бактерії, нічим не «лікується» в прямому сенсі. Розпізнати його можна за характерним малюнком на листі: світло-зелені й темно-зелені ділянки чергуються мозаїкою, наче хтось погано замішав фарбу. Листя стає зморшкуватим, деформується, кущ відстає в рості, а огірочки виростають кривими, горбкуватими, у плямах.
Найголовніше, що треба знати про мозаїку: розносять її попелиці. Ці дрібні зелені шкідники перелітають з куща на куща й переносять вірус на хоботках. Тому боротьба тут не з самим вірусом, а з його переносниками.
Уражені кущі, на жаль, доведеться видалити повністю, щоб не заражали сусідів. А решту грядки треба захищати від попелиць — для цього використовують інсектициди на кшталт Актари чи Енжіо. І обов’язково боріться з бур’янами навколо грядки, бо саме в них попелиця ховається й зимує.
Кілька порад наостанок, щоб менше хворіти
За стільки років на городі я зрозуміла головне: хворобу завжди легше попередити, ніж потім гасати з обприскувачем. Тож тримайте кілька простих правил, які реально рятують грядку.
- Не загущуйте посадки. Кущам потрібне повітря, щоб листя швидко просихало після дощу чи роси.
- Поливайте під корінь і теплою водою, бажано вранці. Мокре листя на ніч — це майже гарантована хвороба.
- Чергуйте грядки. Не садіть огірки кілька років поспіль на одному місці, бо в ґрунті накопичується зараза.
- Підгодовуйте рослини. Сильний, добре удобрений кущ опирається хворобам набагато краще за виснажений. Не нехтуйте добривами й мікроелементами.
- Прибирайте хворе листя й рослинні рештки. Не лишайте їх гнити на грядці й не кидайте в компост.
- Тримайте під рукою базовий набір засобів захисту рослин — мідьвмісний препарат, фунгіцид і щось проти попелиці. Коли біда прийде, не доведеться бігати по магазинах.
І не картайте себе, якщо щось таки захворіло. Це город, тут усе живе, і навіть найдосвідченіша господиня іноді втрачає кущ-другий. Головне — навчитися вчасно бачити перші тривожні дзвіночки й знати, чим відповісти. А огірки вам за турботу віддячать повними відрами хрумких зеленців. Перевірено не одним моїм літом.
Джерело























Відповіді (0 )