У деяких місцях, де транспорту оголосили бойкот, під заборону потрапили навіть велосипеди, в інших автомобіль є – один на все місто. Здогадайтеся, кому він належить? Альтернатива різноманітна: осли, гольф-кари, човни і льодовикові експреси.
Гітхорн, Нідерланди
Це село ще називають «голландською Венецією», і, як у Венеції, вулиць в звичному розумінні цього слова тут немає. До будинків, що стоять на одній стороні каналу, перекинуті дерев’яні містки, досить горбаті, що дозволяє проходити під ними електроботам, найбільшим плавзасобам в Гітхорні. До речі, весь водний транспорт працює на електромоторах, ніякої солярки.
Такий спосіб пересування сформувався в результаті географічних особливостей. У землі, де стоїть село, знаходиться багато торфу. І коли місцеві жителі це виявили, почали викопувати його в найбільш зручних для себе місцях. В результаті з’являлися ями, які поступово стали озерами, а потім і ланцюжком каналами. Звідси – вимушена відмова від автомобілів і перехід до водного транспорту.
Церматт, Швейцарія
У це село, розташоване в Швейцарських Альпах, в’їхати на автомобілі теж не вдасться. Закон забороняє використання машин, так як ті забруднюють повітря. Але заборона стосується лише особистих автомобілів. У служб екстреної допомоги, комунальників готелів і таксі транспорт є, але це електромобілі. Транспорт з двигунами внутрішнього згоряння відсутній повністю. І навіть поліція ходить пішки, їздить на велосипедах і конях.
Ідра, Греція
На грецькому острові Ідра (його ще називають Гідра) немає ні машин, ні мотоциклів, ні моторолерів. Тобто нічого, що забруднює повітря вихлопними газами. Причина тому – статус заповідника, який автоматично спричинив за собою заборону на використання будь-якого моторного транспорту. Виняток – єдиний на весь острів сміттєвоз.
Незважаючи на те що катання на велосипеді здається нешкідливим, в портовій зоні і старій частині острова використовувати цей вид транспорту теж не можна. Порушнику загрожує штраф, розмір якого залежить від того, наскільки ви перешкодили дорожньому руху.
Свіяжськ, Росія
Розмір острова-граду Свіяжськ становить всього лише близько 1,5 х 0,5 км. Тому не дивно, що громадського транспорту тут немає і в помині: до будь-якої з визначних пам’яток пішки рукою подати, а весь острів цілком можна обійти за годину. На користь пішої прогулянки говорить і той факт, що Свіяжськ є музеєм під відкритим небом.
Знайомитися ж з пам’ятками краще не з вікна автобуса, а милуючись ними в безпосередній близькості.
Таксі на острові є, але скористатися його послугами можна тільки поза містом. Так само як і машини, автобуси, таксі зупиняються біля в’їзду в Свіяжськ.
Венеція, Італія
Це, мабуть, одине з найвідоміших міст світу, де на колесах переміщаються тільки валізи. З 2016 під забороною опинилися навіть велосипеди. Зроблено це, щоб виключити зіткнення, а також розвантажити і без того вузькі вулички. Порушникам доведеться розщедритися на € 50.
Якщо вже влада вирішила заборонити двоколісний транспорт, що говорити про машини, які при всьому бажанні водіїв просто не зможуть проїхати по вулицях міста і численним мостам, перекинутим через канали. Транспорт у Венеції виключно водний.
Ламу, Кенія
На хитро переплетених вузьких вуличках міста, розташованого на однойменному острові на узбережжі Індійського океану, машинам не проїхати. Єдине авто має комісар поліції. Та й якби вулиці були трохи ширше, мандрівникам, які ризикнули заїхати сюди, довелося б несолодко: будівлі в місті не пронумеровані, отже, немає і точних адрес.
Макіно-Айленд, США
Місто входить до складу штату Мічиган і розташоване на однойменному острові на озері Гурон. До нього можна дістатися на літаку або катері. А далі – пішки або на коні, велосипеді.
Використання всіх моторизованих транспортних засобів заборонено з 1898 року. Мабуть, жителі міста виявилися далекоглядними і відразу припустили, що з часом машини захоплять світ, а їх вихлопні гази ні до чого доброго не приведуть. І вирішили убезпечити острів заздалегідь. Виняток зроблено для автомобілів екстреної допомоги і техобслуговування. Їм їздити по острову дозволяється.
Ла-Кумбресіта, Аргентина
У невеликому аргентинському селі діє сувора політика екотуризму: Ла-Кумбресіта є виключно пішохідною. На в’їзді кожному туристу дають схему села, але вулиці на ній не позначені, тому що їх просто немає. Орієнтуватися можна тільки за назвами ресторанів та готелів. Головне – не збитися, інакше доведеться повертатися до точки початку відліку або шукати новий орієнтир.
Мдіна, Мальта
Назвати Мдину містом без автомобілів не можна, так як машини тут все-таки є. Просто пересуватися на них мають право лише місцеві жителі. В’їзд на особистому автомобілі заборонено не тільки туристам, а й мальтійцям, які проживають в інших містах. Все для того, щоб не порушувався спокій цього «міста тиші».
До речі, в столицю Мальти, Валетту, теж так просто не в’їхати. Більшість вулиць міста є пішохідними, а в’їзд в історичний центр – платним. Втім, задоволення подорожувати на автомобілі там все одно немає: в XVI столітті вулиці будували виходячи з потреб карет і вершників, тому проїхати по ним вкрай проблематично.
