Я давно закохана в кактуси, і за роки догляду вже навчилася відчувати їхній настрій. Хоч їхня батьківщина — переважно посушливі землі Америки, а деякі види зустрічаються навіть у тропічних зонах, удома вони поводяться зовсім інакше. У природі вони мають одну важливу суперсилу — здатність накопичувати воду в стеблах та берегти її місяцями. Але в квартирних умовах це працює лише тоді, коли ми не заважаємо їм зайвою турботою.
Особливо уважною я стаю взимку, коли мої колючі улюбленці переходять у фазу спокою. Саме в цей період будь-яка зайва крапля може нашкодити. Я часто згадую пораду моєї знайомої Марії, досвідченої кактусівниці: вона показала, як зручно і вибірково поливати рослину за допомогою звичайної коктейльної трубочки. Потрібно лише набрати в неї воду, затиснути верхній отвір пальцем, а потім опустити в субстрат ближче до стінки горщика й відпустити палець. Так вода потрапляє саме туди, де потрібно, не зачіпаючи кореневу шийку.
Взимку я даю кожному кактусу буквально чайну ложку води не частіше одного разу на місяць. Так вони не пересихають, але й не страждають від зайвої вологи. Найголовніше — ніколи не лити воду під саму основу рослини: більшість кактусів цього не терплять, особливо під час зимівлі.
Декілька порад, які допомагають мені уникати помилок:
- перед кожним поливом торкаюся ґрунту — якщо він навіть трохи вологий, чекаю ще;
- взимку тримаю рослини в прохолодному місці, бо тепло+волога — це прямий шлях до гнилі;
- використовую м’яку воду кімнатної температури — різкі перепади їм зовсім не до вподоби;
- після поливу завжди перевіряю, щоб у піддоні не залишалося зайвої рідини.
З таким підходом мої кактуси впевнено переживають холодний сезон і навесні тішать пружними яскравими пагонами.
Відповіді (0 )