Щороку восени, коли повітря вже наповнене прохолодою, а листя тихо шарудить під ногами, я беруся за одну з найулюбленіших справ — висаджування озимого часнику. Для мене це не просто городня рутина, а справжній ритуал, що дарує спокій і надію на щедрий урожай наступного літа. За роки спостережень я переконалася: якщо правильно підживити ґрунт восени, часник обов’язково віддячить великими, соковитими головками — аж з кулак!
Починаю все з підготовки грядки. Земля має бути пухкою, нейтральною або слабколужною. За кілька тижнів до висадження я перекопую ділянку й обов’язково додаю органіку — перепрілий гній або компост. Свіжий гній ніколи не використовую: він може «спалити» молоді зубчики й спровокувати розвиток грибкових хвороб.
Далі йде мій секрет — попел. Він нейтралізує кислотність ґрунту та насичує землю калієм, фосфором і кальцієм. На квадратний метр додаю приблизно склянку попелу, рівномірно розсипаючи його по поверхні.
Ще один обов’язковий пункт — суперфосфат і сульфат калію. Ці мінеральні добрива допомагають сформувати потужну кореневу систему, завдяки якій часник добре переносить зиму. Я додаю по 1 столовій ложці кожного на квадратний метр.
Якщо ґрунт на ділянці легкий, піщаний або бідний, додаю трохи чорнозему чи торфу, щоб утримати вологу й поживні речовини.
І ще одна порада, перевірена не одним роком: не садіть часник після цибулі або картоплі — земля після них виснажена й може містити шкідників. Найкраще попередники — огірки, кабачки, бобові або рання капуста.
Перед самою посадкою зубчики я замочую на 20–30 хвилин у слабкому розчині марганцівки або солі — для знезараження. Потім добре просушую, і лише після цього саджу.
Весною, коли перші пір’їнки часнику з’являються над землею, я завжди згадую той жовтневий день і радію, що не пошкодувала часу та зусиль. Адже правильно підживлений ґрунт — це запорука того, що в липні з моїх грядок я викопаю міцні, ароматні головки — часник розміром з кулак, як я і люблю!
Відповіді (0 )