Чому в школу так складно потрапити

У житті кожного з батьків є епохальні події. Перший крок, перший зуб, перше слово і … перший клас! Щороку в кінці січня на батьківських форумах і в соцмережах спостерігається небувалий ажіотаж. Батьки вирішують, в які школи ім подавати документи, бо саме 1 лютого розпочинається термін подачі заяв в самих школах.

У деяких містах батькам доводиться ночувати біля шкіл, щоб встигнути записатися. Матерів змінюють батьки, дідусів – бабусі, і все це заради заповітного місця в хорошій школі. Цьому є три основні причини.

Перша – дефіцит шкільних місць. Віце-прем’єр РФ Ольга Голодець в 2017 році дала оцінку нестачі місць для школярів: 6 мільйонів. За словами чиновниці, ця проблема в майбутньому тільки посилиться через демографічну картину.

У 2014 році в перший клас пішли 13 мільйонів школярів, а в 2020-му ця цифра виросте до 20 мільйонів. І все це на тлі скорочення числа шкіл: у 2018 році планувалося закрити 3 639 шкіл і дитячих садів. І хоча точної статистики на даний момент немає, факти наявності – потрапити в обрану школу стає все складніше.

В умовах дефіциту шкільних місць навіть прописка не дає гарантії, що ви потрапите в ту установу, до якої прив’язані за місцем проживання. У законі «Про освіту» прямо сказано, що якщо місць не вистачить, то вам відмовлять. І направлять в школу, де місця є, навіть якщо вона буде далеко від дому.

Ця проблема посилюється іншою – ставленням самих батьків. Радянська освіта завжди вважалася однією з кращих в світі, російське теж залишається на високому рівні. Ось що сказав про російську освіту в своєму недавньому інтерв’ю головний економіст Європейського банку реконструкції і розвитку Сергій Гурієв:

У Росії до цих пір дуже гарна освіта. І що також важливо – на душу населення припадає більше років вищої освіти, ніж в будь-якій іншій країні. Навіть якщо зробити поправку на якість, то Росія все одно набагато більш освічена країна, ніж країни з порівнянним рівнем доходу.

Освіта дітей стала для батьків надією на краще, чи не єдиним працюючим соціальним ліфтом. Мамам і татам дуже хочеться, щоб у дітей вийшло все, про що мріяли вони самі, але чого так і не домоглися (з різних причин). Чи можна їх за це звинувачувати? Звичайно, ні. Тим більше коли впливає і третя проблема – майже повна відсутність інформації про школи.

У великих містах сотні шкіл. Але батькам дуже складно знайти об’єктивні відомості про них. Більшість шкільних сайтів нічого не розкажуть ні про систему зарахування, ні про достоїнства і недоліки вчителів. У маленьких містах надійної інформації ще менше. Звідси і стереотипи про «хороші школи», які передаються з покоління в покоління, мантра «треба вибирати не школу, а вчителя» і черги біля парканів освітніх установ.

Ось що говорить головний редактор проекту про освіту «Мел» Надія Папудогло, яка сама шукає школу для дочки:

Я спостерігала за зачаровуючим ажіотажем навколо підготовчих курсів в 57-ю школу. Там подавали заявки. Чекали дев’ятої ранку і намагалися встигнути (брали тільки тисячу заявок, їх подали хвилин за 15, здається). Ті що не встигли відчайдушно ридали і питали, чи все пропало, чи треба розпрощатися з мрією.

Батьки звертаються за допомогою до таких же матерів і батьків, але ж скільки людей, стільки й думок. Все це призводить до того, що про одну й ту ж школу можуть говорити захоплено або нещадно її критикувати. Процес вибору освітнього закладу обростає міфами і перетворюється в справжню міську легенду.

Як працює система зарахування в школу

Закон «Про освіту» говорить, що дитину можуть зарахувати до школи з 6,5 до 8 років. Можливо і раніше, але для цього потрібен дозвіл психолога і заява в індивідуальному порядку.

Сьогодні вся система зарахування прив’язана до прописки дитини. До кожної школи прикріплюють певний район. Це робиться з міркувань безпеки: вважається, що шлях дитини від будинку до школи не повинен займати довше 15 хвилин. Є навіть відповідні містобудівні норми: на тисячу жителів у мікрорайоні повинна бути побудована школа на 180 місць.

В першу чергу в школу зараховують дітей з реєстрацією в закріпленому районі. І тільки після цього, якщо залишаться місця, розглядають заяви дітей з інших районів. Батьки, в свою чергу, мають право подати ще дві заяви в школи, які не належать до їх місця проживання. Подати більше трьох заяв не можна.

Для тих батьків, які обов’язково хочуть віддати дитину в школу не за місцем реєстрації, є кілька можливостей. Наприклад, в Москві деякі школи об’єднані в холдинги з дитячими садами. Якщо ваш малюк ходив в сад не за місцем прописки, вам достатньо написати заяву, і його зобов’язані взяти в школу того ж холдингу. У цьому випадку не буде потрібно взагалі ніяких інших документів.

Чи працює така система в вашому регіоні, необхідно дізнаватися в місцевому департаменті освіти. Там же можна отримати інформацію про те, до якої школи прив’язаний ваш район.

Якщо реєстрації у вас немає, можна оформити тимчасову у відділенні МФЦ, але про це слід подбати заздалегідь.

Як і коли подавати документи, щоб все встигнути

Законом встановлено чотири документи, необхідних для вступу до першого класу:

  • заяву про прийом в школу, яка заповнюється на місці;
  • копія та оригінал свідоцтва про народження дитини;
  • паспорт одного з батьків або інший документ, що засвідчує спорідненість;
  • копія та оригінал свідоцтва про реєстрацію дитини за місцем проживання або за місцем перебування.

Всі інші документи батьки подають добровільно. Школа не може відмовити в прийомі дитини, якщо ви не прикріпили медичний поліс, прищепну карту або фотографію.

Найпростіший спосіб подати документи – через портал «держпослуги». У Москві це можна зробити також на сайті Mos.ru.

Через «держпослуги» заповнити заяву і прикріпити документи можна з 15 грудня в особистому кабінеті. У деяких регіонах встановлені тимчасові рамки: з 15 грудня подаються заяви на зарахування дітей військових і співробітників поліції, з 20 січня приймають заяви за місцем реєстрації, з 1 липня подавати документи можуть всі інші. Дізнатися порядок подачі документів можна в місцевому департаменті освіти.

Проблема полягає в тому, що не у всіх регіонах можна подати заяву онлайн. І навіть в тих, де така функція є, батьки їй не довіряють, боячись, що портал не працюватиме. В такому випадку написати заяву можна особисто у школі з 1 лютого до 1 липня, якщо ви прикріплені до заснування за місцем реєстрації, і з 1 липня до 5 вересня, якщо ні.

Через недовіру онлайн-сервісу «держпослуги» або його погану роботи щорічно саме в ніч на 1 лютого по всій Росії у дверей шкіл утворюються черги. Найчастіше люди займають її за кілька діб.

Традиційно такі черги з’являються в Москві, Санкт-Петербурзі, Барнаулі, Новосибірську, Іркутську, Челябінську і багатьох інших містах. Не обходиться і без страшних конфліктів. Наприклад, в Нижньому Новгороді в 2017 році в черзі біля однієї зі шкіл побили чоловіка з тимчасовою пропискою. Записи чекали близько 150 чоловік, тоді як школа могла прийняти лише 75 першокласників.

Прийом заяв через «держпослуги» відкривається задовго до 1 лютого. Навіть якщо портал не працюватиме сьогодні, через кілька днів ви, швидше за все, зможете спокійно і без ризиків для здоров’я подати заяву на прийом в школу. Якщо ви все-таки хочете зробити це особисто, пам’ятайте: пріоритет віддається дітям за місцем реєстрації. І навіть якщо ви не потрапите в прикріплену школу, вам зобов’язані надати місце в інший. Уникайте конфліктів і бережіть свої нерви, адже попереду ще цілих 11 років навчання.

Окремо слід сказати про співбесіди при прийомі в школу. Закон про освіту забороняє приймати дітей до першого класу за підсумками співбесіди.

Всі діти повинні бути зараховані в школу, незалежно від їх рівня розвитку.

Співбесіда може носити тільки ознайомлювальний характер: учитель в присутності одного з батьків може поспілкуватися з дитиною, щоб краще пізнати його здатності. Але не виносити рішення про прийом. Якщо з вами стався такий випадок, вимагайте перегляду рішення.

Чи потрібно взагалі подавати заяву

Батьки можуть зовсім не записувати дитину в школу, а вибрати сімейну форму навчання. У такому випадку достатньо лише повідомити органи місцевого самоврядування про своє рішення. Дитині потрібно буде пройти кілька проміжних атестацій в одній зі шкіл (очно або дистанційно), а також здати ОГЕ і ЄДІ.

Кількість і форму проміжних атестацій вибирають самі батьки за погодженням з керівництвом прикріпленою до місця проживання школи.

Причин для вибору сімейної освіти може бути багато. Буллінг в школі, застарілі методики, якість освіти, відсутність індивідуального підходу, складності з адаптацією – все це може підштовхнути до вирішення на користь сімейної освіти. Як і щорічні черзі біля дверей шкіл.