Історія Каїна і Авеля нашого часу.
Історія почалася в 1920-х роках в місті Херцогенаурах в Німеччині. Рудольф Дасслер народився 26 березня 1898 року в родині взуттьовика і прачки, ставши третьою дитиною в родині.
Через два роки на світ з’явився його молодший брат Адольф. Брати дуже любили спорт, і постійно змагалися один з одним, розповідає Elite Readers.
Майстерня братів Дасслер.
Інтерес до спортивних змагань спонукає молодого Аді Дасслера почати виробництво власної марки спортивного взуття з шипами.
Підключивши до справи знайомого коваля, який кував шипи для бутс, Дасслер-молодший відкриває свою справу в пральні своєї матері.
Трохи пізніше він бере в партнери брата Рудольфа, який не надто розбирався у виробництві взуття, але зате вмів його продати. В цьому і був їх секрет успіху: в той час, як один генерував ідеї і втілював їх у життя, другий шукав клієнтів і переконував їх купити саме їх товар.
У 1924 році відкривається їх перша фірма: «Gebrüder Dassler» ( «Брати Дасслери»). Виробництво поступово розширювалася, продукція була якісною і перший великий успіх прийшов до них в 1928 році, коли на Олімпійських Іграх в Амстердамі відразу кілька атлетів виступили в спортивному взутті «Gebrüder Dassler».
Через чотири роки на Іграх в Лос-Анджелесі німець Артур Йонат завоював бронзу в бігу на 100 метрів, і теж в кросівках братів Дасслерів.
Так що Дасслери розбагатіли ще до початку берлінської Олімпіади – їх навіть називали заможною сім’єю герцогенаурах.
Вони купили величезний будинок і жили там всі разом: на першому поверсі – сім’я Адольфа, на другому – Рудольфа, над ними – батьки.
Незабаром в будинку стало тісно: дружина Рудольфа Фрідл лаялася з дружиною Адольфа Каті, а кожен з братів захищав свою дружину.
У 1936 році популярний афроамериканский легкоатлет Джессі Оуенс одягнув кросівки братів під час Берлінської Олімпіади в Німеччині, і виграв чотири золоті медалі, що призвело до різкого збільшення продажів.
Перший конфлікт.
Не можна не згадати, що обидва брати були нацистами. У 1932 році вони проголосували за НСДАП, а в травні 1933 року стали членами партіі.Культ здорового тіла відкривав перед ними величезні перспектіви. Але після початку Другої Світової війни братам довелося робити військове взуття для потреб Третього рейху, а в 1943 році братів закликають на фронт .
Однак Адольфа незабаром повертають, щоб він продовжував керувати фабрикою.
Рудольф же два роки просидів у друкованому бюро, після чого дезертирував додому, де і був заарештований гестапом.
На шляху до концтабору його звільнили американські солдати, після чого його знову заарештували – уже за співпрацю з гестапом.
Під час арешту він дізнався, що на нього доніс рідний брат Адольф.
В помсту Рудольф сказав американській владі, що ініціатива виробництва взуття для Третього рейху цілком належить Адольфу.
Фабрику зобов’язали проводити хокейні ковзани для США. Виробництво спортивного взуття вдалося відновити тільки в 1946 році. У 1948 помер Крістоф Дасслер – батько братів і єдина людина, яка не давала їм остаточно посваритися і розділити компанію. Після цього в місті з’явилися дві фабрики спортивного взуття – Addas і Ruda. Ніякої помилки.
Фронт братів Дасслер.
Через пару місяців Рудольф змінив назву на більш благозвучну – Puma. А Адольф додав одну букву і приклеїв ще одну смужку до тих двох, що були нанесені на продукцію, яку вони випускали спільно з братом. Тим часом ворогувати вже почало все містечко Херцогенаурах – жителі міста буквально розкололися на два табори, тому що перший працював на Аді, а другий – на Рудольфа.
Постійне бажання обійти один одного призводить до того, що в світі просто не могло бути взуття краще, ніж продукція Adidas і Puma.
Фабрики стояли в 500 метрах один від одного, і кожна прагнула стати популярнішою
Першу гучну перемогу здобув adidas: тренер збірної ФРН з футболу приміряв бутси з шипами для мокрого газону і уклав негласний контракт.
Незабаром у взутті з трьома смужками тренувалася вже вся команда.
«Рудольф дуже злився, – розповідав Хельмут Фішер. – Адже Зепп спочатку прийшов до нас, але у фабрики не вистачило грошей на співпрацю. І взагалі Puma раніше зробила такі шипи, забезпечивши ними ліги західної Німеччини в 1952-1953 роках ». Суперництво було по-справжньому жорстоким, оскільки підприємства обслуговували або Adidas, або Puma, а співробітникам було строго заборонено вступати в шлюб або зустрічатися з особами з конкуруючої компанії. Фірми постійно звинувачували один одного в шпигунстві.
Кінець ворожнечі.
Рудольф Дасслер помер в 1974 році у віці 76 років від раку легенів. Адольф не приїхав на похорон, обмежившись телефонною розмовою зі священиком, в якій сказав, що прощає брата. Адольф пішов з життя чотири роки по тому. Але протистояння між компаніями не закінчувалося до тих пір, поки спадкоємці Адольфа Дасслера НЕ пересварилися між собою і не продали фірму з річним оборотом понад півмільярд доларів усього за 390 мільйонів.
У 2009 році, через 60 років після розриву, компанії все ж провели матч примирення.
Вони зробили це в Міжнародний день миру –21 вересня. «Ми віримо, що спорт може зблизити людей», – сказав тоді глава правління adidas Герберт Гайнер.
Його підтримав бос Puma Йохен Цайтц: «Це найважливіший день для наших компаній».
Мораль – навіть ворожнеча може стати двигуном прогресу.
Всім Добра і Позитиву =)