Олексій Савін
226

7 розповсюджених міфів про пам'ять, в які багато хто вірить. А даремно

Ви маєте непогану пам’ятть і впевнені у своїх спогадах? Навіть якщо ви не моргнувши оком відповіли «так», до кінця прочитання цієї статті ви навряд чи будете так категоричні. Наша пам’ять хитрує набагато частіше, ніж ми звикли думати.

Ми зібрали для вас 7 поширених міфів про природу наших спогадів і збираємось нещадно їх спростувати.

Міф № 1. Наші спогади досить точні

Дивно, але вірніше буде заявити, наскільки неточні наші спогади. Більшість речей ми пам’ятаємо дуже приблизно, часто незалежно від ступеня їх важливості.

1986 року вибух американського шатлу «Челленджер» став гаряче обговорюваною подією. На наступний день після трагедії дослідники опитали сотню учнів, попросивши відповісти, де вони знаходилися в той момент, коли почули новину. 2,5 роки тому частина учнів була повторно опитана, і збіг відповідей не досяг і половини.

Паралельно з точністю вчені також відзначали ступінь впевненості студентів у своїх спогадах. Її показники склали близько 90 %. Виходить, навіть якщо ви ручаєтесь за достовірність своїх спогадів, це зовсім не гарантує їх точність. Що навіть трохи лякає.

Міф № 2. Спогади незмінні

Насправді наша пам’ять відрізняється вражаючою гнучкістю. Так, нейробіологи прийшли до висновку, що спогад, до якого ми повертаємося знову і знову, частіше піддається змінам, ніж ті, які ми залишаємо в спокої.

Кожен раз, коли ми говоримо про якусь значущу подію, ми випробовуємо нові відтінки емоцій, які легко (і, головне, непомітно) впливають на наше ставлення до події і, відповідно, на спогади про нього.

Міф № 3. Забування — процес поступовий

Звучить логічно: спогади тьмяніють з часом, і минулорічні події набагато гірше зберігаються в пам’яті, ніж події минулого тижня. Так само стереотипно ми пов’язуємо прогалини в пам’яті зі старінням. Все це справедливо лише відносно довгострокової пам’яті.

Проте ряди досліджень довели, що більшість інформації та знань, які ми отримуємо щодня, фіксуються в нашій робочій, або короткочасній, пам’яті і зникають миттєво, як по клацанню пальців. І ви напевно знаєте, як це працює безвідмовно, коли вам тільки що представили нового людини або запитали, чи все ви зрозуміли.

Міф № 4. Придушувані спогади — звичайна справа

Якщо вірити фільмам, то придушувані спогади, одного разу прориваються крізь свідомість, — неприємне, але досить поширене психологічне явище. Справжні психологи не так категоричні на цей рахунок. Практика показує, що, якщо в дитинстві людина відчула якийсь травмуючий досвід, ймовірність того, що вона його забуде, вкрай мала.

Міф № 5. Помилкових спогадів не існує

Думаєте, що ви-то вже точно щасливий виняток і 100 % ваших спогадів правдиві? Ви ніколи ще так не помилялися. На відміну від закручених сюжетів фільмів, в житті підроблену пам’ять не потрібно впроваджувати або докладати значних зусиль для її підтримання.

Дослідження, опубліковане в працях Національної академії наук США (PNAS) 2013 року, з’ясувало, що багато людей мають схильність до помилкової пам’яті, причому чим краще їх автобіографічна пам’ять, тим більше буде вигаданих деталей. Щоб «воскресити» фальшиві спогади, досить задати правильні навідні запитання.

Це було доведено під час експерименту, в рамках якого добровольцям з різним рівнем автобіографічної пам’яті запропонували подивитися новини. У сюжеті журналістів розповідалося про катастрофу літака. Більшість учасників експерименту підтвердили, що чули про цю трагедію. Але на ділі такої аварії ніколи не було, а ролик зняли спеціально для експерименту.

Міф № 6. Деякі мають фотографічну пам’ять

Багато досліджень довели, що такого поняття просто не існує. До 15 % дітей мають те, що називається зоровою пам’яттю, тобто здатні пам’ятати дуже точне зображення чого-небудь протягом декількох хвилин. Проте з віком цей навик втрачається, і серед дорослих лише невеликий відсоток володіє розвиненою зоровою пам’яттю.

Міф № 7. Наша пам’ять — нескінченний список, який завжди доповнюється

Взагалі, вміння забувати стару інформацію дає нам можливість краще вивчати і запам’ятовувати нову. Так уклали дослідники Иллинойсского університету в Чикаго, відзначили, що учасники експерименту краще справлялися із завданням запам’ятати список слів, коли у другій частині експерименту їм пропонувалося забути половину з них.

Таке «оновлення» пам’яті сприяє кращій концентрації на запам’ятовуванні та подальшій роботі з тими речами, які важливі в даний момент.

Підносила ваша пам’ять коли-небудь сюрпризи? Знайдіть однодумців у обговоренні статті.

0 комментариев