Якщо ти фанат одного з цих фільмів – щиро радимо прочитати книгу, яка зможе вразити тебе ще більше. Тому що книга завжди краще.
1. «Я – легенда », Річард Метісон /« Я – легенда »(2007)
Екранізація роману з Уіллом Смітом у головній ролі була добре сприйнята критиками, які відзначили відмінну акторську гру і непоганий сценарій для фільму в цьому жанрі.
Бойовик вийшов дійсно придатним – динамічним і місцями зворушливим, майже класика жанру. Тільки ось основну ідею книги авторам передати так і не вдалося, а шкода.
Якщо у фільмі ми бачимо частково банальний сюжет про те, як заражені заважають Уїллу Сміту спокійно жити в постапокаліптичному світі і шукати там інших виживших, то в книзі все інакше. Невілл сам стає загрозою для людства. І офіційно є останньою людиною на Землі.
У творі Метісона головний герой – об’єкт загальної ненависті і джерело страху; у фільмі ж він постав перед глядачем як герой, який пожертвував собою заради благої мети. Це, звичайно, теж ефектно, тільки сенс у історії стає зовсім іншим.
2. Цикл творів «Три закони робототехніки», Айзек Азімов / «Я, робот» (2004)
І знову Уілл Сміт, але на цей раз в культовому науково-фантастичному фільмі за мотивами творів Азімова. Бойовик 2004 року дозволв глядачеві зазирнути в далеке майбутнє, де роботи стали вже звичною частиною нашого світу, і тільки консерватори, до яких якраз зараховується і головний герой – детектив Спунер, бачать в роботах загрозу людству.
У фільм привнесли окремі елементи постановки з книги. На цьому зв’язок з творами Азімова якщо не закінчений, то хоча б до кінця не ясний. І хоч фільм і справді вийшов досить непоганим, критики чітко розмежували книжковий сюжет і сюжет, представлений на екрані.
Твори Азімова, а особливо виведені ним три закони робототехніки, в подальшому використовувалися в десятках фільмів. Прочитай – і, можливо, ти дізнаєшся думки письменника ще в парі-трійці своїх улюблених фільмів.
3. «День триффідів », Джон Уіндем /« День триффідів »(2009)
Міні-серіал з 2 серій, що вийшов на екрани в 2009 році, розповідає глядачеві історію про великих і страшних отруйних рослинах-убивць – тріффідів. І все начебто цікаво, але не так страшно, як в оригіналі.
Найважливіша відмінність книги від фільму в тому, що книжкові герої не вважали триффідів небезпечними. Ці рослини росли всюди: в міських парках, садах, навіть на фермах. Максимальні запобіжні заходи, які використовували для утримання триффідів, – ланцюги та дротові сітки. Деяким рослинам також урізали отруйне жало, після чого ті могли вільно пересуватися. У крайніх випадках людина завжди могла скористатися противотріффідною рушницею, так що люди і рослини жили пліч-о-пліч цілком мирно, і не було передумов до того, щоб почати чогось боятися.
Реальну загрозу від триффідів людство зазнало лише в той момент, коли з-за загальної сліпоти використовувати рушниці стає неможливо. Тоді-то і починається паніка.
Серіал забрав це почуття уявної захищеності і створив триффідів спочатку небезпечними, а заодно і зробив їх повстання менш правдоподібним: якщо в книзі рослинам було не особливо зручно пересуватися по асфальтованій місцевості, то у фільмі вони жваво рушили в міста на пошуки їжі.
4. «Друга модель », Філіп Дік /« Горлані »(1995)
Якщо зараз фільм може здатися тобі середнім або навіть місцями смішним (але швидше через застарілі ефекти, ніж через сюжет), то багатьох свого часу ця картина встигла добряче налякати. Бойовик 1995 року хоч і не отримав комерційного успіху, але зайняв позиції одного з культових фільмів в жанрі космічної фантастики.
І щоб сильно не спойлерити сюжет, скажемо тільки, що крикуни – це мініатюрні бойові роботи з циркулярним пилами, єдина мета яких – розчленування. Причому роботи представлені кількома моделями – від найпримітивніших, які мешкають під землею, до витончених, які без проблем втираються в довіру до людини. Загалом, приємного перегляду.
Ну а що стосується відмінностей між книгою і фільмом – вони є, і їх достатньо. Одне з найбільш відчутних: дія оповідання відбувається на Землі, що, само собою, набагато страшніше і правдоподібніше, ніж у фільмі, де крикуни орудували на іншій планеті (і люди просто могли їх не вiдвiдувати).
Браслети, що захищають людей від крикунів, працюють навіть тоді, коли не знаходяться безпосередньо на руці. Та й остання, одна з найдосконаліших моделей крикунів, бажає знищити не тільки людей, а й інші моделі.
Загалом, якщо брати до уваги те, що фільм дійсно злегка застарів, щиро радимо прочитати цю історію і, можливо, навіть отримати задоволення в ході читання.
5. «Повний розрахунок », Філіп Дік /« Час розплати »(2003)
Твори Філіпа Діка завжди викликали підвищений інтерес у представників кіноіндустрії. Розповідь «Повний розрахунок» не виняток, тому в 2003 році на суд глядачам представили фантастичний бойовик з Беном Аффлеком в головній ролі.
«Час розплати» – дійсно прекрасний приклад так званого розумного трилера. Загадок занадто багато. Глядачеві доводиться думати разом з героєм, що могло змусити його відмовитися від приголомшливоъ винагороди за свої наукові праці та замінити її на купу непотрібних предметів на кшталт шматка дроту, балона з лаком для волосся і скріпки.
Варто віддати фільму належне: основна ідея була збережена, як і кістяк сюжету. Однак критики висловилися про те, що потенціал історії був розкритий не до кінця. Хто ми такі, щоб сперечатися з критиками, особливо якщо мова про твір культового Філіпа Діка?
6. «Штам “Андромеда” », Майкл Крайтон /« Штам “Андромеда”» (2008)
«Штам” Андромеда “» – науково-фантастичний міні-серіал, що складається з двох серій. І знову все як ми любимо: супутник, падіння, невідомий вірус, який вбиває всіх городян. Всіх, за винятком старого і малого. І вчені в терміновому порядку намагаються зрозуміти, як захистити людей від цієї смертоносної зброї.
Відмінності серіалу від книги не критичні, проте вони є, і явно – не на користь першого. Правдоподібність описаної у творі Крайтона історії була порушена тим фактом, що в серіалі вірус отримав набагато більше поширення через нібито, ядерну бомбу, яка самостійно вибухнула.
Також серіал оповідає про те, що «Андромеда» була надіслана людьми з майбутнього, хоча в романі не дається ніяких фактів про її походження. Ну а ілюстрація зберігання штаму на борту МКС і зовсім дає нам зрозуміти, що книжкового фіналу чекати зовсім не варто.
Ну а ще варто зауважити, що величезний пласт досліджень, описаних у книзі, був проігнорований в серіалі. Хоч він і вийшов ідеально підходящим під жанр наукової фантастики, книгу однозначно радимо до прочитання за повноту зображених подій і захоплюючий сюжет.
7. «Контакт », Карл Саган /« Контакт »(1997)
«Контакт», написаний американським астрономом Карлом Саганом, був екранізований в 1997 році. Головні ролі виконали Джоді Фостер і Меттью Макконахі.
«Контакт» зайняв почесне друге місце в списку найбільш вірогідних науково-фантастичних фільмів за версією НАСА, став лауреатом премії «Х’юго», та й просто завоював безліч позитивних відгуків кінокритиків.
Фільм показує, як будуть реагувати на можливість контакту з інопланетянами люди різних світоглядів – вчені, релігійні фанатики, священнослужителі, чиновники і т. Д. В результаті кульмінаційний момент фільму представлений протистоянням науки і релігії: комісія відмовляється запускати героїню в космос, тому що вона атеїстка і не може говорити від імені всього людства, так як 95% людей на планеті вірять в Бога. Незважаючи на те, що деякі моменти сюжету зроблені відмінними від першоджерела, мабуть, це єдиний фільм з усіх вищеописаних, який, незалежно від книги, представляє художню цінність.
Однак віддати належне книзі все-таки варто. Історія в ній крутиться навколо цілої команди вчених, які дійсно вступили в контакт з неземною цивілізацією. Ну а що з цього вийшло – читайте.