Фільм знятий за повістю Віктора Проніна «Жінка по середах».
Режисер Станіслав Говорухін настільки вражений історією, що вирішив екранізувати повість.
Нікого, крім Михайла Ульянова, він в головній ролі не бачив, хоча зіграти Афоніна дуже хотів Георгій Жженов.
На роль Каті було дві претендентки – студентки «Гнесінки» Анна Синякіна і Юлія Началова. Режисер запропонував Михайлу Ульянову самому вибрати «внучку», і він вибрав Анну.
«Ворошиловський стрілок» став для сімнадцятирічної Ганни Синякіної другим фільмом – до цього вона знялася в невеликій ролі у Карена Шахназарова у фільмі «День повного місяця»
На гонорар, отриманий за роль в цьому фільмі, Анна купила собі сукню із синього оксамиту. У ньому вона виходила на прем’єру «Ворошиловського стрілка» в Будинку кіно і виступала на сцені училища імені Гнесіних, де вчилася на акторку музичного театру.
Після зйомок вона стала актрисою експериментальної Школи драматичного мистецтва, зараз в кіно знімається рідко – вона розчарувалася в сучасних режисерах, але її можна побачити у фільмах Карена Шахназарова «Палата № 6» і «Анна Кареніна».
Роль слідчого Шевельова зіграв депутат Державної думи Володимир Семаго
Політик – колишній КВНщик, який грав в одній команді з Геннадієм Хазановим і Леонідом Якубовичем, потім не раз з’являвся в епізодах фільмів і серіалів: «У серпні 44-го», «Спадкоємиці», «Олігарх», «Одного разу у Ростові» та інших.
«Ворошиловський стрілок» знімали в Калузі
Режисер вирішив обійтися без декорацій, тому знімали в реальних квартирах, під’їздах і дворах, в кадр раз у раз потрапляли звичайні місцеві жителі.
Для зйомок орендували за три тисячі трикімнатну квартиру з усією обстановкою, і господарі квартири – літня сімейна пара – до сих пір зберігають договір, і невеликий будиночок для «ролі» вдома дільничного.
У сцені дворового застілля знялися актори калузького драматичного театру, які із задоволенням згадують спілкування з Михайлом Ульяновим.
Прем’єра «Ворошиловського стрілка» викликала широкий громадський резонанс, а публіка розкололася на два табори – противників і прихильників вчиненого героєм самосуду.
Перші говорили, що Говорухін «закликає до сокири» і романтизує суд Лінча, для других ветеран зі зброєю в руках став національним героєм.
Михайлу Ульянову приходили мішки листів – він став втіленням образу народного месника, здатного покарати тих, хто впевнений у власній безкарності.
За роль Афоніна Ульянов отримав премії «Ніка» і «Золотий Овен», а також приз за «Самий мужній образ» на міжнародному кінофестивалі в Баку.
Всім Добра і Позитиву =)
