Світогляд людини сильно змінюється в міру того, як він просувається життєвим шляхом. І те, чим ми обґрунтовано пишалися за минулих часів, тепер нерідко здається безглуздим і навіть ганебним. В юності дуже хочеться бути крутим і навіть робляться для цього якісь кроки, але потім, через якийсь час, згадуєш це і від сорому аж вилиці зводить. Чи ні? Давайте подивимося на чудові фото, яким знайшлося місце в сімейних альбомах, але їхнім героям тепер дуже незручно згадувати минуле, хоч вони і завжди сміються, коли їх бачать.
«Якось на день народження мама подарувала мені фотосесію у «котячому» стилі. Ці знімки робив професійний фотограф, між іншим.
Все темне і неодмінно старомодна капелюх, щоб бути схожим на мафіозного боса
«Загоріти можна й узимку, особливо якщо живеш біля гірськолижного курорту та постійно катаєшся на лижах. Я пишалася цим слідом від гірськолижної маски.
Це фото має назву «Водяний демон». Краще й не скажеш.
«Мої старі фотки із соцмереж. Бабуся навіть думала, що на першій фотографії мій хлопець.
«Тьотя надіслала мені наші старі фотки, які вона збирає роками, і там є справжні перлини. Це був 1999-й, ми дуже хотіли здаватися крутим!
«Всі елементи крутого стилю – зачіска, окуляри та смокінг. Це ми сфотографувалися дорогою на випускний.»
«Мені тоді здавалося, що я неймовірно крутий та стильний»
«Мій чоловік колись попросив свою сестру зробити це фото. Йому потрібно було для музичного гурту, в якому він грав.»
“Мама сказала, що я гарно вийшов”
Початок 90-х + сорочка із сафарі + ігуана на плечі. Це безпрограшна формула для епічного фото.
«Початок 2000-х, нам всього по 16 і ми хвалимося своїми мобільними телефонами, бо це було круто тоді»
«Мій чоловік та його реперський прикид у 1999 році»
«По дорозі до школи, 1996 рік. Я так само ношу з собою багато всього відразу, але відмовилася від такої чубчика і джинсового жилета.»
«Я моторошно соромилася, а фотограф ще й сказав «Поводься природно»»
«Середина 2000-х. Ми з пацанами зависаємо біля компа.
