Більшу частину життя Алан Рікман грав в театрі, лише зрідка з’являючись у телевізійних серіалах і маловідомих фільмах. Актор обожнював сцену. Кажуть, що найбільше він мріяв відкрити власний театр.
А ось стати зіркою Голлівуду він не планував. Але слава сама знайшла приголомшливо талановитого актора, і про нього дізнався весь світ.
Театральний Вальмон і екранний Грубер
У 1985 році Рікман отримав першу головну роль в театрі – він зіграв віконта де Вальмона в постановці «Небезпечних зв’язків». Вистава з його участю стала дуже популярна у Великобританії і перетворилася на важливе джерело доходу театру.
Відігравши два роки в Англії, трупа вирушила з гастролями в США на Бродвей. Там Рікман отримав номінації на престижні театральні премії «Тоні» і «Драма Деск».
І саме під час одного з виступів на Бродвеї відбулося його знайомство з продюсерами фільму «Міцний горішок» Джоелом Сильвером і Чарльзом Гордоном. Вони запросили британця зіграти в картині головного лиходія. Так почався шлях Алана Рікмана у велике кіно. На той момент йому було вже більше 40 років.
Що подивитися: «Міцний горішок»
Die Hard
США, 1988 рік. Бойовик. Тривалість: 132 хвилини. IMDb: 8,2.
Офіцер поліції Джон Макклейн приїжджає на Різдво в Лос-Анджелес, щоб помиритися зі своєю дружиною. Але виявляється, що хмарочос, де вона працює, захопили терористи. І Макклейну замість відпочинку доводиться самотужки рятувати всіх.
З дебютом Рікмана в блокбастері пов’язано два дуже цікавих факти. По-перше, актор з Великобританії вже встиг прославитися своєю ідеальною вимовою, а тут йому довелося грати вихідця з Німеччини. Але все одно його герой говорить правильніше, ніж більшість американських акторів.
А по-друге, Алан Рікман боявся вогнепальної зброї, і тому роль терориста в бойовику далася йому нелегко.
Типовий лиходій
Рікман так добре вжився в абсолютно нехарактерну для себе роль лиходія, що в наступні роки його регулярно запрошували грати негативних або як мінімум неоднозначних персонажів. Йому довелося побути ділком, який кидає людей в глушині без води ( «Куигли в Австралії»), жорстоким держслужбовцем, який допитує жінку ( «Країна в шафі»), і навіть Григорієм Распутіним ( «Распутін»).
Лише в британських фільмах Рікману вдавалося грати позитивних героїв. Вперше це сталося в картині «Щиро, шалено, сильно».
До речі, незважаючи на зростаючу популярність в кіно, актор не забував і про театр. Він нерідко відмовлявся від екранних ролей на користь живих постановок.
Що подивитися: «Робін Гуд: принц злодіїв»
Robin Hood: Prince of Thieves
США, 1991 рік. Пригоди. Тривалість: 143 хвилини. IMDb: 6,9.
Досвідчений воїн Робін з Локслі під час чергового Хрестового походу потрапляє в полон. Втікши, він повертається на батьківщину і виявляє, що владу захопив шериф Ноттінгема. Робін збирає команду лісових розбійників, щоб повалити шерифа і відновити справедливість.
Алан Рікман двічі відмовлявся від ролі шерифа Ноттінгема. Він вважав, що це зруйнує його кар’єру (мабуть, побоюючись остаточно зміцнити імідж лиходія). І погодився, лише коли режисер надав йому повну свободу в інтерпретації ролі.
І все ж оригінальна озвучка картини виглядає трохи дивно: дія відбувається в Англії, але всі головні герої, в тому числі Кевін Костнер, говорять з американським акцентом. І лише у лиходія чиста вимова.
Голос божий
Окрема гордість в акторській майстерності Алана Рікмана – його тембр голосу і манера говорити. Але це не дар, а результат довгої праці.
У Рікмана був вроджений дефект нижньої щелепи, який сильно позначався на дикції. Через це акторові доводилося довго працювати над вимовою. Так і з’явилася неспішна манера вимови і оксамитовий голос, що приховує дефекти мови, який пізніше визнали одним з найприємніших у світі.
Алан Рікман був досить скромною людиною, і рідко погоджувався зніматися в рекламі. Але ось озвучив він десятки роликів і навіть став одним з голосів навігатора Garmin. Та й у великому кіно нерідко можна почути його голос, навіть якщо актор не з’являється в кадрі. Наприклад, він озвучив робота Марвіна в «Автостопом по галактиці» і гусеницю Абсолема в «Алісі в Країні чудес» Тіма Бертона.
За свій голос Рікман отримав прізвисько The Voice. Іронічно, що Кевін Сміт запросив його зіграти у фільмі «Догма» архангела МЕТАТРОНА – голос божий.
Що подивитися: «Догма»
Dogma
США, 1999 рік. Пригоди, драма, комедія. Тривалість: 130 хвилин. IMDb: 7,3.
Ангели Локі і Бартлбі приречені провести вічність на землі. Але вони знаходять лазівку в догматах, яка допоможе їм повернутися на небо. Правда, це може привести до зникнення всього сущого. Щоб перешкодити їм, серафим Метатрон відправляє робітницю абортарію Віфанії в «хрестовий похід». А допомагати їй будуть Джей з мовчазним Бобом, темношкірий ангел і муза, що працює стриптизеркою.
Кевін Сміт запросив Алана Рікмана на роль МЕТАТРОН після того, як дізнався, що той – великий шанувальник його фільму «В гонитві за Емі». З чуток, після знайомства з сюжетом Рікман запитав лише, чи будуть при зйомках точно слідувати сценарю і зроблять йому справжні крила або просто намалюють на комп’ютері?
Також режисер попередив свого друга Джейсона Мьюза, що зіграв Джея, що йому доведеться підтягти свій акторський рівень, адже він буде грати разом професійним театральним актором. Від образи Мьюз вивчив не тільки свою роль, але і весь сценарій цілком: йому дуже не хотілося виглядати непрофесіоналом перед Рікманом.
Серйозний друг усіх дітей
Але, звичайно ж, загальну любов Алан Рікман завоював завдяки ролі Северуса Снейпа у фільмах про Гаррі Поттера. І знову це був неоднозначний персонаж: в перших фільмах він здається злим, поки не розкриваються справжні мотиви його поведінки.
Частково це відображало характер самого Рікмана. Через зовнішність він міг здаватися досить суворим, і деякі діти його навіть боялися. Але за серйозним обличчям ховалася доброта скромної людини, яка не вважала себе зіркою, таємно допомагала благодійним фондам і підтримувала початківців акторів.
На роль Северуса Снейпа продюсери хотіли взяти когось молодшого, потім головним кандидатом довго вважався Тім Рот. Але кандидатуру Рікмана схвалила особисто Джоан Роулінг. Пізніше актор листувався з нею, обговорюючи розвиток сюжетної лінії персонажа, і Роулінг неодноразово дякувала йому за нові ідеї. Кажуть навіть, що він один знав долю свого героя ще до виходу останньої книги.
Юні актори, які зіграли головні ролі, розповідають, що на знімальному майданчику він був протилежністю свого героя. Рікман часто жартував, підтримував всіх у важкі моменти, давав поради і постійно посміхався.
Деніел Редкліфф пізніше згадував, що Алан Рікман з першого ж фільму ставився до дітей з такою ж повагою і серйозністю, як і до дорослих акторів.
Що подивитися: «Гаррі Поттер і філософський камінь»
Harry Potter and the Philosopher’s Stone
США, Великобританія, 2001 рік. Фентезі, пригоди. Тривалість: 152 хвилини. IMDb: 7,6.
Батьки десятирічного Гаррі Поттера загинули, коли він був дитиною. Його виховують дядько і тітка, але життя Гаррі важко назвати щасливим. Все змінюється, коли йому приходить лист про зарахування в школу чарівників.
Неяскрава зірка
Але і після всесвітнього успіху «Гаррі Поттера» Рікман не став типовою зіркою. Ще з часів «Міцного горішка» він регулярно потрапляв до списків найсексуальніших чоловіків планети і рейтинги кращих лиходіїв. Після ролі Снейпа у нього з’явилися мільйони фанатів (і це при тому, що він не був ні центральним, ні позитивним персонажем). А Рікман все ж вважав за краще театр і не любив спілкуватися з журналістами.
Актор завжди лаяв зірок, які багато говорять про себе, вважаючи це ознаками зайвої самозакоханості. Ще з юності він був у відносинах з Рімою Хортон, але не афішував своє особисте життя. Одружилися вони вже в 2012 році після 47 років спільного життя. Причому зробили це таємно, без гостей і церемонії. А широка публіка про це дізналася лише через три роки.
Ролі актор вибирав старанно. Крім того сам зрежисував дві картини: «Зимовий гість» і «Невеликий хаос» (в офіційному російською прокаті «Версальський роман»). Але обидва ці фільми не дуже відомі.
Рікман з’являвся в кіно рідше, ніж міг би. Зате кожен його образ запам’ятовується надовго. Наприклад, в «Суїні Тодд» з’ясувалося, що він ще й непогано співає.
