Сьогодні: 8 August, 2022

«Москва сльозам не вірить» очима американки. Читали і посміхалися

«Москва сльозам не вірить» – культовий фільм, на якому виросло не одне покоління. Ми любимо і знаємо напам’ять кожну репліку, кожну сценку.А недавно одна американка теж подивилася цей фільм, і у неї склалася своя окрема думка про нього. Свої думки вона виклала в соцсетях. Пост вмить став популярним. А що, і правда – свіжо і забавно. Текст поста наводимо нижче.

Подивилася фільм «Москва сльозам не вірить» зі своєю американською подругою Кріс. Все таки оскарівське кіно, як не крути. Мені захотілося, щоб моя подруга, яка обожнює російську класичну літературу, ознайомилася з цим шедевром нашої кінокласики. Дивилися з англійськими субтитрами. Під кінець фільму Кріс сказала, що у неї є багато питань. (Лексика і орфографія діалогу збережена, – прим редакції).

– Оксана, я не розумію, чому якщо Катья була директором такої великої фабрики і у неї в підпорядкуванні було три тисячі чоловіків, вона жила удвох з дитиною (!!!) практично в дірці в стіні. Це ж неймовірно: двоє людей живуть в однобедрумній квартирі. Директор великого підприємства спить у вітальні на розкладному дивані! Як це розуміти?
– Ну, Кріс, справа була ж ще в Союзі, тоді ми всі так жили. Я жила в однобедрумній квартирі з сестрою і батьками. Ми з сестрою спали теж у вітальні на розкладних диванах.

– Так, але твої ж батьки не були такими великими босами, як героїня Катья?

– Але у нас тоді була загальна рівність і братерство …
– Але ж ти сама говорила, що комуністи мали набагато більше, а хіба Катья була комуністом, маючи керівну посаду? До речі, чому там мама Миколи вимовляє фразу «Хіба в ресторані пристойно нагодують?» У вас що, годували погано в тому числі і в ресторанах, але тоді як же вони існували і довго не виходили з бізнесу?

Я почухала потилицю, але Кріс продовжувала свої питання на засипку.

– Чому вона, будучи таким великим босом, їздить на такому факінг піс оф шит, який постійно ламається? Її зарплати директора не вистачає на пристойну машину? Моя розповідь про багаторічні черги на автомобіль і про те, що жигулі зовсім ніякий не піс оф шит, а дуже навіть пристойна машина на ті часи, Кріс не переконала. Вона продовжувала задавати питання:

– Оксана, я не розумію. Ось Катья – вона така красуня і розумниця, домоглася всього сама, дочку виховала, але вона схоже ніяк не може відчути себе щасливою тільки тому, що поруч немає чоловіка? Цей піс оф шит Гоша, у якого комплекс неповноцінності, тому що його кохана жінка більше заробляє, кинув її по-хамськи, а вона замість того, щоб забити на нього, шукає його по всій Москві, втративши всіляку гордість і гідність?

А потім вона його зі сльозами на очах приймає назад, але вона що, не розуміє, що у них стосунки все одно не складуться: вона ж більше за нього заробляє, а для нього це – проблема.Я значить він – говно-мужик, isn ‘ t he? Хіба я не права? Чому творці фільму червоною ниткою проводять думку про те, що жінка, чого б вона не домоглася, все одно – неповноцінна, якщо у неї поруч немає «штанів?».

Що це за булшіт, поясни мені, пліз?

До речі, якщо у когось виникли темні думки з приводу бекграунду Кріс, не підкопаєшся, відразу говорю.Кріс – сліпуча красуня-блондинка розміру small, володарка чорного поясу карате, в свої 58 без єдиної пластичної операції виглядає на 45, в щасливому шлюбі зі своїм красенем чоловіком – процвітаючим хірургом-ортопедом, живе з ним в замку спалень на десять, з прислугою і на березі озера, і сама при цьому доктор наук, має успішну приватну практику клінічного психолога.

Мати трьох дітей. Кажу ж: не підкопаєтеся. Я було засунула лекцію для Кріс, починаючи копати ще з 17-го року, але вона мене просто вбивала наповал своєю незамутненою логікою успішної і щасливої американки. Кожен історичний пасаж, який я намагалася висунути. Так ми і скоротали удвох томний вечір, погодившись, що на всі відповіді є загадкова слов’янська душа. Тільки Кріс ще додала під кінець білого вина в келиху:

– Як добре все-таки, Оксі, що ти звідти поїхала. Ну не можу я тебе уявити сидить на табуретці і жує власні соплі: «Як довго я тебе шукала! Як довго я тебе шукала! »Який же це булшіт, ну просто огидно! Хоча в цілому фільм не поганий і я багато нового дізналася з вашої історії радянського періоду. А що ще цікавенького з російського ти маєш подивитися?

Всім Добра і Позитиву =)

Поділитись

Читаю багато книг, полюбляю мандрувати та радувати вас цікавими та хахоплюючими історіями.