Наркокур’єр

Яскравий і дотепний фільм для шанувальників творчості Клінта Іствуда.

Літній флорист Ерл Стоун живе на самоті і майже не спілкується з рідними. Його ремесло не користується особливою популярністю. Але тут Ерлу пропонують нову роботу: він повинен просто водити машину з міста в місто і не питати, що кладуть в багажник. Так старий герой перетворюється в наркокур’єра.

У цьому фільмі Клінт Іствуд знову виступає і режисером, і виконавцем головної ролі. При цьому, незважаючи на вік (йому 88), в його творчості не відчувається втоми і бажання нескінченно повторювати минуле. Він зняв сучасний і дуже іронічний фільм. У ньому є над чим подумати, чому здивуватися і навіть над чим посміятися.

«Наркокур’єра» повинні подивитися і всі любителі Іствуда (хоч актора, хоч режисера), і просто шанувальники хороших життєвих фільмів. Адже, незважаючи на кримінальну підоснову і драматизм, це історія простої людини, яка хоче жити.

За статевою ознакою

Біографічна драма про сильну жінку і рівноправність.

Фільм розповідає реальну історію молодого адвоката Рут Бейдер Гінзбург. В середині XX століття вона об’єднала сили зі своїм чоловіком Марті і вирішила почати боротьбу з гендерною дискримінацією. Їй довелося дійти до Верховного суду, щоб довести, що рівність статей необхідна для розвитку країни.

Біографічні картини про легендарних для історії США особистостях – одна з улюблених тем в Голлівуді останніх років. Але в Україні цей фільм навряд чи приверне стільки ж уваги, оскільки особистість Рут Гінзбург відома далеко не всім. Однак фільм відмінно працює і просто як художній твір: це одночасно і судова драма, і дуже емоційна історія боротьби простої людини.

«За статевою ознакою» навряд чи можна назвати ідеальним прикладом байопіку. Просто тому, що він виглядає надто вже стандартно. Але його варто подивитися хоча б заради відмінної гри акторів і екскурсу в історію. Якщо, звичайно, ви не затятий прихильник патріархату.

Коханки

Кліширована комедія для шанувальників анекдотів про невірних чоловіків.

Одного разу в барі зустрілися три дівчини. Всі вони недавно розлучилися зі своїми коханцями, які, як виявилося, були одружені. Героїні вирішують помститися своїм колишнім. А потім їх затягує ідея помсти: вони вирішують допомагати таким же кинутим і обдуреним жінкам.

Історії про невірність, коханців і коханок від російських режисерів виходять на екрани буквально одна за одною, але частіше за все реальність в них підміняється анекдотичним кліше. Не став винятком і новий фільм: буквально кожен герой в ньому втілює якийсь стереотип. Але головна проблема історії в іншому: сюжет занадто часто перескакує з відвертою буфонади на зайве моралізаторство з очевидним «всі мужики козли». Тому зрозуміти, що ж хотів сказати режисер, дуже важко.

Вся атмосфера «Коханок» передана в трейлері. Якщо вам близький такий сюжет і гумор – можна йти в кіно. Якщо ж і в ролику все здається занадто банальним – повній версії додати буде нічого.

Щасливого нового дня смерті

Продовження комедійного фільму жахів з атмосферою першої частини.

Здавалося, що в фіналі першої частини Тріш знайшла маньяка, який її вбив і зуміла вирватися з петлі часу. Але тепер все починається знову, а в ситуацію втягнулися і друзі головної героїні. І їй знову доведеться вмирати, щоб розібратися в ситуації.

Незважаючи на те що сюжет прямо продовжує ідеї першого фільму, його можуть подивитися навіть ті, хто не знайомий з оригіналом: на самому початку сиквела коротко переказують основні події. А в цілому продовження і візуально, і атмосферно відповідає першій частині, тільки до суміші хоррору і комедії додали фантастику і навіть трохи мелодрами.

У «Щасливого нового дня смерті» навіть недоліки ті ж, що і у першій частині: у фільмі так само не дуже зрозумілий жанр. Герої то кривляються і жартують в дусі підліткової комедії, то розбираються в наукових експериментах, то тікають від маньяка. Але це легке і завзяте кіно, яке дозволяє на півтори години забути про серйозні теми і просто насолоджуватися подіями.

Кадавр

Невдалий камерний хоррор про морг.

В результаті обряду екзорцизму одержима дівчина вбиває священика, а її саму душить батько. Через кілька місяців в морг потрапляє непізнане спотворене жіноче тіло. Воно оживає і починає поступово знищувати весь персонал.

Якщо комусь подібний сюжет здасться дуже знайомим, це не випадково. У 2016 році вийшла картина «Демон всередині», де події розвивалися майже аналогічним чином. Але біда в тому, що «кадавр» не зміг навіть повторити атмосферу попередника. Намагаючись нагнати страху в камерному фільмі жахів, автори надто вже затемнили картинку, і розглянути, що відбувається на екрані, практично неможливо. При цьому нічого нового в жанр фільм не приносить.

«Кадавр» варто дивитися лише тим, хто взяв за правило стежити за всіма хоррорами в кіно. Але і їм часто доведеться нудьгувати і вдивлятися в екран, адже всі головні жахи відбуваються в непроглядній пітьмі.

Останні коханці

Скромна драма з Антоном Єльчиним.

У португальському місті Порту доля зводить американця Джека і француженку Мати Варнье. Герої, звичайно ж, захоплюються один одним і згодом від таємних поглядів переходять до залицянь. Три глави історії розповідають спочатку про нього, потім про неї, а потім і про їхню загальну долю.

Антон Єльчин трагічно загинув ще в 2016 році. Але чомусь до російського прокату один з його останніх фільмів дістався тільки зараз. Напевно, для шанувальників можливість ще раз побачити улюбленого актора на великому екрані стане однією з головних причин відвідати кінотеатр. Але не потрібно чекати від фільму багато чого. Це дуже невибаглива і скромна історія про взаємини двох героїв. При цьому вона витончена і дуже мила, хоч і позбавлена ​​однозначного хеппі-енду.

Ймовірно, назву «Останні коханці» у вітчизняному прокаті картина отримала якраз через трагедію з Єльчиним, адже сюжет ніяк не підводить до подібного заголовку. Фільм знятий естетично, хоч і не дуже майстерно. Його цілком можна подивитися і вдома, але на великому екрані магія відносин героїв може здатися більш живою.

Жарти в сторону – 2: місія в Майамі

Типовий комедійний бойовик про поліцейських для любителів «Смертельної зброї».

Дотепний і нестриманий поліцейський Осман з першої частини відправляється в Майамі. Там він стає напарником ще більш емоційного поліцейського. Разом вони повинні розкрити глобальну злочинну мережу. Правда, герої і самі постійно порушують закони.

Сиквел французького комедійного бойовика побудований за всіма законами продовжень фільмів. Автори взяли самі улюблені глядацькі теми, роздули їх до максимуму і помістили в яскравий антураж. Якщо в першій частині гумор будувався на контрасті «правильного» поліцейського і хулігана, то тут обидва герої творять беззаконня, постійно потрапляючи в комічні ситуації.

«Жарти в сторону – 2» – типовий комедійний бойовик про напарників з перестрілками, гонитвою і безліччю текстових жартів. Правда, майже всі сюжетні повороти виглядають передбачувано і вдруге для тих, хто дивився класику жанру на кшталт «Смертельної зброї».

Обіцянка на світанку

Зворушлива біографія знаменитого письменника Ромена Гарі.

Екранізація автобіографічного роману Ромена Гарі розповідає про дитинство і становлення майбутнього лауреата Гонкурівської премії. Він з дитинства перебував під тиском амбіцій своєї матері, яка була впевнена, що її син стане знаменитим. І в результаті вона виявилася права: за підтримки матері Ромен домігся успіху, хоча в його житті було чимало поневірянь і небезпеки.

Доля Гарі давно заслуговувала докладного екранного переказу. Те, що картину створили в Європі, можливо, вплинуло на яскравість і масштабність фільму. Зате дозволило позбавити історію від непотрібного голлівудського лиску.

«Обіцянка на світанку» – фільм з відмінною акторською грою, що розповідає про життя знаменитого письменника і дипломата. Його варто подивитися як шанувальникам творчості Гарі, так і тим, хто хоче дізнатися щось нове про культуру та події XX століття.

Шедевр

Комедія про двох старих друзів, наповнена любов’ю до образотворчого мистецтва.

Артуро володіє художньою галереєю в Буенос-Айресі і відноситься до мистецтва як до можливості заробітку. А його кращий друг Ренцо – похмурий і відлюдний живописець, який ненавидить презентації, критиків і журналістів. Їх підхід до мистецтва протилежний, але одного разу Артуро придумує геніальну аферу і хоче втягнути в неї свого друга.

Головне достоїнство цього фільму – любов до образотворчого мистецтва. Автори дозволяють вдосталь насолодитися майстерністю художника і нагадують, що картини можуть бути не менш виразні, ніж кіно. Ну а на тлі цього розгортається історія справжньої дружби двох протилежних людей. І все це зіграно з такою акуратністю, що головним героям дійсно хочеться вірити.

При цьому «Шедевр» не схильний до зайвої моралі і серйозності. Це легка історія з дотепними поворотами сюжету, цікавими героями і яскравою картинкою.

Мадонна: народження легенди

Напівдокументальний фільм про легендарну поп-співачку.

Перш ніж стати світовою зіркою і іконою стилю, Мадонна була невідомою танцівницею. Потім вона вирішила стати барабанщицею в групі, а незабаром після цього заспівала. Новий фільм розповідає про становлення співачки і її першу команду під назвою «Клуб” Сніданок “».

Сюжет фільму присвячений першим рокам творчості майбутньої зірки, коли вона тільки шукала, куди направити свою енергію. Щоб краще зачепити глядачів, творці картини пішли на традиційний прийом: частину часу на екрані показують документальні кадри та інтерв’ю з учасниками подій, а решту часу все реконструйовано за допомогою акторської гри. Але саме в цьому і криється головна проблема. При всіх талантах акторів і режисера занадто відчутна різниця між реальною Мадонною і актрисою, яка її грає.

Картина заслуговує перегляду хоча б заради того, щоб дізнатися, як з’явилася одна з легендарних поп-зірок сучасності. Але фільм скоріше варто сприймати як чергову передачу каналу History, оскільки йому не вистачає краси і розмаху.