Дзвони бабусі, вона розрулить! Відповідь бабусі ввела в ступор шахраїв

Дзвінок пролунав о десятій ранку. Марія Іванівна відклала в'язання і зняла трубку. - Ваш онук тільки що потрапив в серйозне ДТП. Він винен, - квапливо пояснював невідомий. - Розбита дорога іномарка, є жертви, а це від трьох до п'яти років позбавлення волі ... Щоб допомогти внуку уникнути в'язниці, доведеться заплатити! - Скільки потрібно? - Двісті тисяч! - рішуче заявили на тому кінці дроту. - Готуйте гроші, зараз до вас приїде наш чоловік! І про цей дзвінок нікому, а то онучок точно потрапить за ґрати! - Але вдома таких грошей немає, - схлипнула Марія Іванівна. - Потрібно їхати в банк, а це на іншому кінці міста. - Виходьте на вулицю, до дому під'їдуть сріблясті «жигулі» і відвезуть туди, куди потрібно. І пам'ятайте - нікому ні слова! Це в інтересах вашого онука. Проїхавши півміста і зупинившись біля банку, водій притиснув палець до губ. Марія Іванівна відповіла йому тим же. Вона повернулася через півгодини: - Пін-код від картки забула, - важко зітхнула вона. - На дачу треба їхати. Він у мене там, в зошиті записано ... Дачу, яка була в тридцяти кілометрах від міста, Марія Іванівна покинула з двома сумками картоплі і сіткою цибулі. - Вантаж в багажник і поїхали! - сказала вона хлопцеві. - В банк? - перепитав той. - Додому, - кинула Марія Іванівна. - Не з картоплею же в банк їхати ?! А по дорозі біля супермаркету зупини, треба хліба і молока купити ... Водій насупився, але промовчав. Сутеніло. Хлопець нервував, а Марія Іванівна була як ніколи спокійна. - Чим сидіти склавши руки, допоміг би бабусі, - зауважила вона, виходячи з машини. І шахрай покірно поплентався за нею на п'ятий поверх. А там його вже чекали співробітники поліції. - А як же онук ?! - розгубився затриманий. - Немає в мене ніякого онука, - спокійно відповіла, що не відбулася жертва шахрайства. - Як, втім, не було і ніякого ДТП з людськими жертвами. Я вас відразу розкусила! - Навіщо тоді було в банк їздити? - Щоб за квартиру і телефон заплатити. - А на дачу? - Щоб картоплю і цибулю додому перевезти, - пояснила Марія Іванівна. - Йди йди! Я тобі не бабуся з кішкою, а майор поліції у відставці!