Тимур Орлов
209

Дзвони бабусі, вона розрулить! Відповідь бабусі ввела в ступор шахраїв

Дзвінок пролунав о десятій ранку. Марія Іванівна відклала в’язання і зняла трубку.

– Ваш онук тільки що потрапив в серйозне ДТП. Він винен, – квапливо пояснював невідомий.
– Розбита дорога іномарка, є жертви, а це від трьох до п’яти років позбавлення волі … Щоб допомогти внуку уникнути в’язниці, доведеться заплатити!
– Скільки потрібно?
– Двісті тисяч! – рішуче заявили на тому кінці дроту. – Готуйте гроші, зараз до вас приїде наш чоловік! І про цей дзвінок нікому, а то онучок точно потрапить за ґрати!
– Але вдома таких грошей немає, – схлипнула Марія Іванівна. – Потрібно їхати в банк, а це на іншому кінці міста.
– Виходьте на вулицю, до дому під’їдуть сріблясті «жигулі» і відвезуть туди, куди потрібно. І пам’ятайте – нікому ні слова! Це в інтересах вашого онука.
Проїхавши півміста і зупинившись біля банку, водій притиснув палець до губ.

Марія Іванівна відповіла йому тим же. Вона повернулася через півгодини:

– Пін-код від картки забула, – важко зітхнула вона. – На дачу треба їхати. Він у мене там, в зошиті записано …
Дачу, яка була в тридцяти кілометрах від міста, Марія Іванівна покинула з двома сумками картоплі і сіткою цибулі.

– Вантаж в багажник і поїхали! – сказала вона хлопцеві.
– В банк? – перепитав той.
– Додому, – кинула Марія Іванівна. – Не з картоплею же в банк їхати ?! А по дорозі біля супермаркету зупини, треба хліба і молока купити …
Водій насупився, але промовчав. Сутеніло. Хлопець нервував, а Марія Іванівна була як ніколи спокійна.

– Чим сидіти склавши руки, допоміг би бабусі, – зауважила вона, виходячи з машини. І шахрай покірно поплентався за нею на п’ятий поверх. А там його вже чекали співробітники поліції.
– А як же онук ?! – розгубився затриманий.
– Немає в мене ніякого онука, – спокійно відповіла, що не відбулася жертва шахрайства. – Як, втім, не було і ніякого ДТП з людськими жертвами. Я вас відразу розкусила!
– Навіщо тоді було в банк їздити?
– Щоб за квартиру і телефон заплатити.
– А на дачу?
– Щоб картоплю і цибулю додому перевезти, – пояснила Марія Іванівна. – Йди йди!
Я тобі не бабуся з кішкою, а майор поліції у відставці!

0 комментариев