Це абсолютно новий сюжет про знайомих героїв
У 2002 році Сем Реймі зняв фільм «Людина-павук» і вперше з вісімдесятих років вивів героя на великі екрани. За минулі 16 років історію Пітера Паркера, якого вкусив радіоактивний павук, переказували з самого початку багато разів. Після трилогії Реймі були невдалі фільми з Ендрю Гарфілдом, потім – повернення героя в кіновсесвіт Marvel. І це не рахуючи регулярних перезапусків мультсеріалів.
Не дивно, що багатьох уже трохи втомила і трагічна смерть дядька Бена, і «З великою силою приходить і велика відповідальність», і інші незмінні атрибути історії. Не дарма в «Поверненні додому» вирішили згадати про все це лише побіжно.
А автори «Через всесвіти» вирішили піти нестандартним шляхом і поставили в центр сюжету іншого героя – Майлза Моралеса. Він з’явився в коміксах про Людину-павука тільки в 2011 році і ще не встиг набриднути більшій частині аудиторії.
У мультфільмі його доля менш трагічна, ніж у Паркера, але від цього він здається ще більш справжнім. Майлз – простий підліток з сім’ї поліцейського. Він хоче малювати графіті і соромиться переходити в елітну школу. А потім стає мимовільним свідком того, як злодій Кінгпін запускає коллайдер, щоб відкрити прохід між вимірами, викликаючи тим самим величезні руйнування. Саме Майлзу належить битися з лиходієм, тим більше що він як раз отримав суперсили від радіоактивного павука.
Ось тільки підліток зовсім не вміє ними користуватися, та й взагалі не вважає себе героєм. Але тоді на допомогу з інших світів приходять його всілякі аналоги: Пітер Б. Паркер – оригінальна Людина-павук, тільки вже ледачий і відростивший живіт, Гвен-павук – подруга Пітера Гвен Стейсі, яка втратила в своєму світі кращого друга, Нуарна Людина-павук – чорно-білий похмурий герой зі світу минулого, Пенні Паркер – анімешна дівчинка з роботом-павуком і, нарешті, Свін-павук – розумна свиня в костюмі Людини-павука.
Це відсилання до коміксів, фільмів та іншої поп-культури
Тим, хто не читав комікси або знайомий тільки з основними лінійками, потрібно розуміти: всі ці герої – стовідсотковий канон. В це може бути важко повірити, але навіть Пенні Паркер і Свін-павук з’являлися на сторінках подібних видань. Ну а похмуру серію «Marvel. Нуар »давно вже пора екранізувати – настільки вона витончена.
Але крім переказу коміксів, тут є безліч відсилань до попередніх фільмів та серіалів про Людину-павука. Є натяки на фільми Реймі, «Повернення додому», згадка Брайана Майкла Бендісом – творця Майлза Моралеса. Звичайно ж, не обійдеться і без Стена Лі. А від сцени в самому фіналі засміється будь-хто, хто стежить якщо не за історіями про Людину-павука, то хоча б за мемами в інтернеті. Будуть ще і неодноразові відсилання до інших фільмів і коміксів, але перераховувати всі – значить позбавити фанатів можливості знайти їх особисто.
Не менш важливо, що всі ці рефрени не грають в сюжеті визначальної ролі. Ті, хто взагалі не знайомий з героєм навіть за фільмами, не зазнають дискомфорту – їм все будуть пояснювати по ходу дії, причому легко і з гумором.
Це жарти над усіма кліше та стереотипами
І знову про банальну історію Людини-павука, яка неабияк багатьох втомила. Автори явно розуміли, що їм доведеться зіткнутися з необхідними повторами і заїждженими штампами. І тому обіграли все це в жартівливому ключі.
Кожна Людина-павук вважає себе унікальною, і кожен розповідає свою історію, починаючи з одних і тих же слів. Правда, до третього разу подібні перекази скорочують, а потім і зовсім подають три історії відразу. Всі відомі і стандартні ходи пророкують самі герої. Всі ж знають, що обов’язково знайдеться який-небудь спеціальний ключ, який зупинить зловісні задуми, – так чому б це не сказати відразу і в лоб, щоб ніхто не зміг звинуватити мультфільм в передбачуваності.
А ще Пітер Паркер сам зупиняє Майлза, коли той починає банальне: «З великою силою приходить …»
Це зворушливо і одночасно дуже весело
У сюжеті «Через всесвіти» відразу шість головних персонажів, що дозволяє наповнити дію і зворушливими життєвими ситуаціями, і неймовірною кількістю жартів.
Звичайно ж, на всіх часу не вистачає. І в першу чергу мультфільм показує спілкування Моралеса і Паркера. Перший вчиться справлятися зі своїми силами і бути героєм, а другий намагається відмовити його від таких занять. І насправді це прояв турботи. Адже Пітер показаний людиною, яка втратила практично все саме через те, що постійно рятував світ. У підсумку він – одинокий, втомлений, з хворою спиною і звичкою харчуватися фастфудом. Він намагається врятувати Майлза від подібної долі, але потім бачить в ньому можливість самому згадати про колишні подвиги.
Допомагає їм Гвен Стейсі. Але тут вона не просто обов’язковий жіночий персонаж, яких вводять в усі сучасні сюжети. Гвен заряджає своєю енергією і підтримує, але вона така ж, як і інші: самотня, яка втратила свого друга і побачила в новій команді близьких людей.
А щоб все не здавалося занадто серйозним, на додачу до них додали три найдивніші версії Павука. Нуарний герой так похмурий, що це дуже смішно. Він говорить тільки клішованими фразами про відсутність у нього емоцій і нестатки. І ніяк не може зрозуміти, в чому сенс кубика Рубика. Пенні постійно позитивна і щось жує, коли керує роботом. А свині і робити нічого не треба. Свиня в костюмі супергероя – це смішно саме по собі, але він ще й жартує мало не в кожній фразі.
Це неймовірно красиво
Але напевно все сказане раніше не набуло б належного ефекту, якби не візуальний ряд. Мультфільм «Людина-павук: через всесвіти» рекламували як революційний підхід до анімації, і це дійсно так. Якщо дивитися на локації, особливо в екшен-сценах, то можна швидко забути, що це – не справжні зйомки. Будинки, машини та інший фон здаються абсолютно правдоподібними. Іноді виникає відчуття, що в кадрі є деталі, просто випадково захоплені камерою.
Персонажів спеціально не стали робити занадто реалістичними. Тому вони виділяються на живому тлі, а мультяшна гротескність робить їх більш запам’ятовуваними.
Але найголовніше – це дійсно ожилий комікс. Деякі сцени буквально починаються з традиційних для жанру панелей і тексту, а удари супроводжуються написами. Що ще більш цікаво, другорядні персонажі намальовані саме такими, якими вони повинні бути в коміксах. У Пенні Паркер блідіша колірна гамма, характерна для манги, Свін – двовимірний і дуже яскравий, а Нуарна Людина-павук навпаки чорно-білий, і на його костюмі навіть видно текстури від друку на папері.
Коли вони збираються разом, починається справжня феєрія змішання стилів і жанрів. Але все це виглядає абсолютно органічно, бо жива анімація стирає межі, які накладали б реальні зйомки. А тут величезний Кінгпін (на нього толком не вистачило часу в сюжеті, але при шести героїв цього і не треба) може зіткнутися з двовимірним Свином, і це буде виглядати не тільки нормально, але і смішно. При цьому кожен кадр збудований так, що після виходу мультфільму в цифрі і на носіях його напевно розберуть на скріншоти.
І, до речі, про фінальну сутичку і взагалі екшені. «Людина-павук: через всесвіти» з тих рідкісних фільмів, які дійсно варто подивитися в 3D. Останній раз подібне було в «Першому гравцеві приготуватися» Стівена Спілберга. Мультфільм спеціально заточений під 3D-графіку, і тому прояви паралельних світів, польоти над будинками і бійка в колайдері буквально затягнуть глядача в гущу подій.
Це дійсно кращий кінокомікс року
Звичайно, в 2018 році особняком стоїть «Війна нескінченності» – знакова подія, до якої підводили протягом десяти років і вісімнадцяти фільмів. Але було і багато інших цікавих кінокартин: продовження «Дедпула», новий «Людина-мураха», безглуздий, але полюбився глядачам «Веном», забавний і красивий «Аквамен».
І все ж саме «Людина-павук: через всесвіти» – найяскравіший і універсальний комікс на великих екранах. Це не заїжджена історія, яка буде цікава як гікам, вивчивши всі вихідні, так і випадковим глядачам. Це приголомшлива анімація і динамічний сюжет. Це нескінченні жарти і смішні ситуації, в які потрапляють герої. І, звичайно ж, це історія справжньої дружби, яка об’єднала зовсім різних героїв.
